§ TURTLE NEWS: [OTHER] Як посуд може стати небезпечним для здоров'я [+Поради]

Початок виробництва керамічного та скляного посуду губиться в глибині століть. Його роль у нашому сьогоденні важко переоцінити. Але чи завжди ми можемо бути впевнені в безпечності використання чашки, з якої щодня смакуємо каву, чи барвистої тарілочки, з яких так полюбляє їсти малеча? З метою профілактики багатьох серйозних захворювань варто переглянути посуд у домі.

Як зазначила начальник випробувальної лабораторії ДП «Рівнестандартметрологія» Галина Палиця, шкоду здоров'ю можуть завдати вироби лише із глазурованої кераміки. Небезпека криється в декоративному покритті з некислотостійких фарб: саме вони виділяють сполуки свинцю і кадмію, що є надзвичайно отруйними речовинами.

Кадмій викликає, наприклад, хворобу "іта-іта", що проявляється в пошкодженні нирок і розм'якшенні кісток. Отруєння свинцем приводить до розумового розладу і порушення роботи органів травлення, аж до смертельного результату. Крім того, сполуки і свинцю, і кадмію використовуються для здобуття найяскравіших фарб, заборонених, зрозуміло, для розфарбовування посуду. Речовини можуть також знаходитися у складі фарфорової або керамічної маси, проте виділення цих металів з готового обпаленого посуду зазвичай украй невелике.

Тим, хто користується посудом із глазурованої кераміки, Галина Палиця дає наступну пораду: «Зверніть увагу на колір фарб на глазурованій кераміці. Більше шкідливих речовин виділяють вироби синього, чорного і зеленого кольору. Чим довше термін експлуатації такого посуду, тим більше ймовірність утворення специфічного осаду зі свинцем і багатьма іншими елементами таблиці Менделєєва. Використовуйте гарний, але шкідливий для здоров'я посуд тільки як прикрасу полиць на кухні».

Кришталь. Виявляється, роками збережені келихи і графини - джерело радіоактивного випромінювання. На щастя, дуже-дуже слабкого. При технології одержання кришталю додається в основу деяка кількість свинцю - для надання кришталевій продукції приємного дзвону і вишуканого блиску.

Порада. По-перше, прикрашайте кришталевими келихами засклені шафки і серванти на кухні, в їдальні або вітальні. Спальня - зона без кришталю. По-друге, не зберігайте напої у кришталевій посуді довше 4-х місяців. Фахівці вважають, що в такому випадку підвищується ризик забезпечити вино або коньяк небезпечними дозами свинцю. Французькі королі, до речі, поплатилися здоров'ям за пристрасть до вина, витриманого в кришталевих ємностях.

Фарфор. Деякі його види містять підвищену кількість кобальту в фарбованому покритті. Особливо багато небезпечних речовин в імітаціях під чеський фарфор.

Порада. Купуючи красивий кольоровий посуд, цікавтеся наявністю сертифікату його якості.

Алюміній. Здатність алюмінію вступати в реакцію з кислотними та лужними продуктами відомі всім. Західні вчені вивчили цей метал ще раз і прийшли до висновку, що занадто активна готування в посуді з алюмінію може стати причиною хвороб Паркінсона й Альцгеймера. До того ж варити супчики в алюмінієвій тарі небезпечно людям з хворими нирками.

Порада. По-перше, готуйте в посуді з нержавіючої сталі, емальованих каструлях і чавунних сковородах. По-друге, не варто чистити алюмінієві каструлі до блиску: на старій посуді встиг утворитися оксидний шар, завдяки якому вона не так інтенсивно окислюється.

Однак найкращий спосіб вберегтися від неякісного посуду – купувати лише сертифікований товар, тобто такий, що вже пройшов необхідні лабораторні дослідження і має підтвердження відповідності державним стандартам. У Рівному уповноваження на сертифікацію та випробування посуду має лише Державне підприємство "Рівнестандартметрологія".
Випробувальна лабораторія ДП "Рівнестандартметрологія" акредитована на проведення випробувань посуду з нержавіючої сталі, чорних металів, кераміки, фарфору, скла і т.п. За 2010 рік лабораторією проведено випробування понад 130 зразків. Особливу увагу приділялось дослідженням кількості токсичних речовин (свинцю, кадмію, міді, цинку, хрому, нікелю, кобальту), що мігрують з посуду. Однак, як зазначила Галина Палиця, на щастя споживачів, перевищення допустимих норм не виявлено.

За матеріалами сектору інформаційного забезпечення ДП «Рівнестандартметрологія».
http://www.ogo.ua/articles/view/2011-02-03/26021.html

§ TURTLE NEWS: [FOOD] В посуде обнаружен токсичный свинец

В новой статье, исследователи показали, что проблема токсичного свинца в потребительских продуктах - чрезвычайно распространена. Он присутствует в количествах, намного превышающих безопасный уровень.

Они обнаружили, что многие вещи, доступные для покупки в США, такие как игрушки, мебель, кухонные принадлежности и украшения - содержат свинец в концентрациях, превышающих максимально допустимые в 700 раз.

Исследование проводили Лаурел Шармер из Государственного Университета Нью-Йорка, Анна Хардинг из Орегонского Государственного Университета и Стивен Шакли из Калифорнийского Университета в Беркли.

Исследователи купили партию подержанных вещей из секонд-хендов, лавок старьевщика и магазинов антиквариата в Вирджинии, Нью-Йорке и Орегоне.

В перечень покупок входили антикварные игрушки, обычная посуда и украшения. Многие из этих вещей, представляют особую привлекательность для детей. Перед покупкой предметы были протестированы в магазине, используя мазок поверхности. Те, которые показали положительный результат, были приобретены.

С помощью рентгеновского флуорисцента в Геоархеологической Лаборатории Университета Беркли, предметы были протестированы на количественное содержание свинца.

Девятнадцать из 28 предметов нарушали федеральные стандарты по свинцу (не более 600 частей на миллион). Количество свинца варьировалось, начиная с двух норм федерального лимита в металлическом скребке для мороженного и до 714 норм в крышке от солонки.

Результаты опубликованы в журнале The Journal of Environmental Health за декабрь

http://ubr.ua/leisure/health/v-posude-obnarujen-toksichnyi-svinec-70289

§ TURTLE NEWS: [FOOD] Ковбаска з… миш’яком

Борис Кузьмінов, завідувач лабораторії Львівського медуніверситету

Питання якості та безпеки товарів, особливо продуктів харчування, на українському ринку стоять дуже гостро. Пересічні українці стають більш вимогливими до продуктів харчування, які продають у супермаркетах чи на ринках. І, мабуть, недаремно, адже нині можна почути багато, часто моторошної, інформації про те, чим нас годують: продукти з ГМО, різноманітними консервантами, барвниками, стабілізаторами. Та чи справді продукти, які споживають українці, настільки неякісні й навіть небезпечні? Про те, як уберегтися від покупки небезпечних товарів – у розмові з гостем "Пошти" Борисом Кузьміновим, завідувачем Цент ральної науково-дослідної лабораторії та лабораторії промислової токсикології Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького.

– Борисе Павловичу, розкажіть, будь ласка, які дослідження проводять у Вашій лабораторії й хто до Вас звертається?

– Лабораторія проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу. Усі, хто завозить продуктові чи промислові товари на територію України, а також українські виробники, мусять проводити експертизу своєї продукції й отримати дозвільний документ, що вона є якісною та безпечною. Найбільш жорсткі вимоги до українського виробника.

– Тобто, продукцію, яку завозять з-за кордону, оцінюють за нижчими критеріями?

– Ні. Йдеться про інше. Критерії оцінки української та іноземної продукції однакові. Але якщо йдеться про українську продукцію, то нас цікавить ще нормативно-технічна документація, згідно з якою продукцію випускають, наприклад, технічні умови (ТУ), ДСТУ чи ГОСТ, які узгоджені з МОЗ і зареєстровані в Держспоживстандарті. Імпортовану продукцію випускають згідно з тими умовами, які діють у конкретній державі. Нас цікавить, чи відповідає вона українським медико-біологічним та санітарно-гігієнічним вимогам.

Що в цукерці?

– За результатами перевірок, які проводить лабораторія, що можете сказати про якість продукції, яку споживають українці. Чи відповідає вона чинним вимогам і чи є безпечною?

– За рік лабораторія видає близько 1500 висновків. Кількість від'ємних, тобто негативних, становить три відсотки. На підставі від'ємних висновків видається документ, що продукцію не можуть реалізувати на території України. Приблизно 80% – це продукція імпортована.

– Які саме порушення виявляли під час експертиз?

– Насамперед бракуємо харчові продукти. Зокрема, значну частину займають овочі та фрукти, які завозять з-за кордону. Щоб вони яскраво та привабливо виглядали і тривалий час зберігалися, їх мусять обробляти хімічними речовинами, насамперед пестицидами. За цим критерієм – залишковою кількістю пестицидів – їх і бракуємо. Окрім того, гігієнічні нормативи допустимого вмісту шкідливих речовин в Україні більш жорсткі, ніж за кордоном. Бракуємо багато функціональних сумішей для м'ясних і ковбасних виробів. Ці речовини  дають відповідний колір, смак тощо. Використовувати їх у нас дозволено, але загальний вміст у продукті не повинен перевищувати допустимого рівня. Під час експертиз виявляли надмірну кількість токсичних елементів: кадмію, свинцю, миш'яку тощо. Щодо іграшок та інших полімерних матеріалів, їх бракують через виділення надмірної кількості шкідливих речовин. Також видавали негативний висновок на льодяники, оскільки в них загальний вміст барвників перевищував допустимий. Якщо взяти окремо по барвниках, то все було гаразд, але коли додали два-три барвники, то сумарно вони перевищили допустимий вміст.

– Ви кажете, що левову частку перевірок становить імпортна продукція. Наші виробники не перевіряють продукції чи роблять це деінде?

– Думаю, в інших лабораторіях ситуація подібна. Кількість імпортної продукції переважає над нашою, до того ж дуже суттєво. Насамперед це стосується продукції машинобудування, різних полімерних матеріалів, оскільки в нас немає свого виробництва, принаймні потужного. Хоча в харчовій промисловості виробників у нас достатньо, зокрема у молочній групі, солодощах, каві. Багато груп товарів вітчизняного виробника перевіряють у нас.

– Коли виробник отримує негативний висновок, чи може він це якось обійти й все одно випустити свій товар на ринок, чи Ви інформуєте інші органи?

– Якщо видаємо негативний висновок, інформацію обов'язково подаємо у санітарні служби. Але від'ємні висновки видаємо на конкретну партію продукції, а не на все виробництво. Виробники зацікавлені виправити недоліки, щоб наступна партія мала вже позитивний висновок. Що стосується імпортованої продукції, то тут ситуація гірша. Якщо немає висновку на реалізацію продукції, то її не можна реалізувати, а треба знищити. Але жодного впливу на виробництво за кордоном імпортери не мають. Іноземні фірми не зацікавлені легалізувати таку продукцію на території України, і це йде у витрати імпортерів й, відповідно, у ціну товару.

– Серед населення побутує думка, що закордонні товари кращі, аніж вітчизняні. Це справді так?

– Це помилкове уявлення. Якщо товар якісний, то і вартість його відповідна. Але якщо бачимо, що товар виготовлено за кордоном, але він дешевий, то виникає запитання, чому така ціна. Можна припустити, що замість натуральних складників у таку продукцію додавали синтетичну. За кордоном також є якісні і неякісні товари. І неякісні найчастіше намагаються продати в інших країнах. А з урахуванням мита, транспортних витрат така продукція буде дорожчою. На мою думку, якщо є вибір між закордонним і вітчизняним виробником, наприклад, у молочній групі, то треба купувати українські товари.

"Довговічне" молоко

– Молоко – один зі стратегічних продуктів харчування, без якого складно обійтися. Але щодо його якості є багато пересторог. Зокрема, чому термін придатності одного молока кілька днів, а інше може зберігатися й два місяці? 

– Термін придатності, по-перше, залежить від упаковки, в якому воно зберігається, по-друге, від технології, за якою виготовляли цю продукцію. Якщо термін не влаштовує виробників, то вони його продовжують за рахунок певних добавок, які зберігатимуть органолептичні, якісні та мікробіологічні показники продукту. Наприклад, якщо виробник хоче, щоб термін зберігання продукції замість місяця становив два, то в експериментальних умовах треба довести, що через 3,5 місяця продукція буде ще якісною.

– А для продовження життя продукту не використовують шкідливих складників? 

– Виробники надають перевагу природним інгредієнтам. Наприклад, на одному з підприємств до майонезу додавали календулу, щоб збільшити термін придатності.

– Серед споживачів та фахівців ходить багато розмов про екологічно чисті продукти. Чи є такі продукти на нашому ринку, чи це радше міфи, якими годують українських споживачів?

– Нині розмови про екологічно чисті продукти – це декларація і не більше. Коли купуєш огірки чи помідори в супермаркеті, навіть якщо вони добре запаковані, то через кілька днів овочі починають псуватися. Чому? Бо навіть ті овочі, які вирощували без засобів захисту рослин, після того, як їх витягнули з-під плівки, стають нежиттєздатними. І говорити про те, що овочі чи фрукти екологічно чисті, якщо для їх вирощування не використовували засобів захисту, не можна, бо рослини можуть вбирати шкідливі речовини з ґрунту, води, повітря. А в нашому регіоні ситуація з якістю ґрунтів дуже погана, навіть катастрофічна. Не краще і з водою, особливо, якщо йдеться про села, які є довкола Львова. Тож якщо декларують, що це екологічно чистий продукт, хто і де його перевіряє? На ринках Львова немає лабораторій, які би перевіряли таку продукцію. Щодо імпортних продуктів, то це можливо, бо там до цього ставляться дуже серйозно.

Синтетичний і небезпечний

– Українські споживачі часто користуються одноразовим посудом. Наскільки він якісний та безпечний?

– 90% ринку цієї продукції –  китайські вироби. І здебільшого вони не відповідають вимогам, які є в Україні. Решта 10% – це європейські товари, в основному польські. Ці вироби значно якісніші. Якщо споживачі все-таки купують такий посуд, повинні пам'ятати, що він одноразовий і його можна використовувати при певних температурах, для холодних чи гарячих страв, що обов'язково має бути зазначено на маркуванні. Для гарячих напоїв і страв використовують полістирол, а поліетилен і поліпропілен – для холодних. Якщо склянки призначені для холодних виробів, то туди не можна наливати гарячий чай. Коли не дотримуються цих вимог, то свідомо завдають шкоди здоров'ю. Коли полімерний посуд  продають легально в магазинах, то він повинен мати дозвільний документ, який засвідчує, що цей посуд відповідає вимогам.

– Полімерні матеріали – це не тільки одноразовий посуд. Їх, мабуть, використовують і в інших виробах?

– Безумовно, синтетичні матеріали є і в одязі. За українським законодавством, синтетичні волокна, тобто полімерні матеріали, нормуються тільки в дитячому одязі й до певного віку – до трьох років. Та навіть якщо купуєте одяг не для дітей, то варто бути обачним і ретельно обирати, що купувати і де. Якщо зі синтетичних речовин виготовлено верхній одяг, то небезпечні речовини виділятимуться у повітря й ми його вдихатимемо, якщо нижній одяг, то – у потову рідину.
Окрім того, вони можуть спричиняти алергію. Є люди, які мають генетичну схильність до алергічних захворювань, а контакт із полімерними матеріалами може запускати  в організмі процес алергічної реакції: від бронхіальної астми до алергічного дерматиту тощо. Кожна хімічна речовина, особливо якщо перевищує в повітрі гранично допустиму концентрацію, може негативно впливати на організм. Це може бути кашель, виділення з носа, вплив на центральну нервову систему. Є речовини, які занесені до списку канцерогенів, тобто можуть спричиняти ракові захворювання.

– Як уникнути небезпеки, яка підстерігає покупців майже на кожному кроці?

– В Україні діє система дозволів використання продукції на території держави. Якщо продукція відповідає вимогам, тоді її можна легально продавати й така продукція буде якісною і безпечною. Коли ж дозвільних документів немає, тоді у споживача  можуть бути сумніви. Чому нині намагаються стимулювати  українського виробника? За вітчизняною продукцією більш жорсткий конт роль, її можуть випускати тільки тоді, коли узгоджена відповідна  нормативно-технічна документація на продукцію. Якщо йдеться про українську продукцію, то ще на стадії розгляду нормативного документа відстежуємо, яку сировину  використовували. Коли виробник намагається використати те, що не дозволено, вже на початковому етапі можна відстежити це і припинити. Іноді в готовому виробі важко визначити деякі інгредієнти, бо в нас немає законодавчо затверджених методик визначення цих складників, насамперед йдеться про барвники, харчові добавки. 

Олена Дубровіна (Галинович)      Львівська  Пошта  Вівторок, 16 листопада, 2010 року, № 129 (1013)

§ TURTLE NEWS: [FOOD] Кухонний посуд: не лише гарно, але й корисно

Останнім часом і в світі, і в Україні дедалі більшу увагу приділяють екологічно чистим продуктам та здоровому харчуванню. Однак, аби харчуватися і не нашкодити своєму здоров'ю, замало вибирати лише корисні продукти. Не менш важливо підібрати якісний посуд, який зробить страви смачнішими та кориснішими.

Вибір починається з матеріалу…

Вибирати посуд можна за багатьма параметрами: кольором, розміром чи формою. Проте найважливіше правильно підібрати матеріал та покриття, з якого виготовили кухонний посуд. Традиційно він буває з нержавіючої сталі, емальований, чавунний, з литих алюмінієвих сплавів, зі жаростійкого скла, керамічний, а також із тефлоновим або титановим покриттям. Попри те, що з роками вподобання покупців дещо змінюються, у магазинах можна знайти все."Сьогодні можна говорити про те, що повертаються традиційні матеріали для виготовлення посуду, оскільки люди почали більше дбати про здорове харчування", - розповіла власниця спеціалізованого магазину з продажу посуду «Білик» Тетяна Білик. Дедалі популярнішими стають кераміка, скло та такий звичний чавун. Окрім цього, має попит і посуд з високоякісної нержавіючої сталі – вона не чорніє і за властивостями схожа до медичної сталі. Для такого посуду не страшні металеві предмети. І основна перевага – готувати в такому посуді корисно для здоров'я. Сковорідки виготовляють здебільшого з литого алюмінію, покриття яких роблять з використанням новітніх технологій.
Однак, за словами експертів, вибір залежить від вподобань господині та того, для приготування яких страв купують посуд. Вибираючи «кухонних помічників», треба знати про їхні особливості і як правильно їх доглядати.

Якщо хочете зробити акцент на довговічності, варто вибрати посуд з нержавійки. Однак, якщо ви схильні до алергії, нержавіючим посудом краще не користуватися. Вибираючи чавун, зверніть увагу на те, що він має бути з високоякісним емальованим покриттям, аби не ржавів і довго служив. Щоправда, такий посуд буде недешевим, але гроші себе виправдають. Він зручний для готування в духовці, а також для м'ясних та овочевих рагу, оскільки товсті стінки чавунного посуду ще довго зберігають тепло.

Доволі багато посуду виготовляють з алюмінію. Його переваги – невелика вага і швидке приготування їжі. Вибираючи такий посуд, особливо прискіпливо подивіться на покриття. Якщо воно погане, алюмінієвий посуд може зашкодити здоров'ю, адже він легко вступає в реакцію з кислими компонентами і потрапляє в їжу.

Доволі популярним залишається емальований посуд. Його виготовляють з різних матеріалів – чавуну, сталі тощо, які зверху покривають двома-трьома шарами склоподібної емалі. Багатошарові емальовані покриття роблять посуд якісним і стійким до корозії. Такий посуд не дуже дорогий і добре вивчений господинями. Емальовані каструлі підходять для приготування будь-якої їжі. Єдине застереження – крихкість емалі. При появі тріщин чи відлущення покриття, такий посуд стає непридатним для користування, бо через ці тріщини у їжу можуть потрапити небезпечні речовини.

Популярністю вже довгий час у нас користується посуд з тефлоновим покриття. Запорукою успіху є гарний вигляд та антипригарні властивості. Однак, за словами Т.Білик, в Європі у спеціалізованих посудних магазинах вже з'являються альтернативи тефлону. Вчені постійно працюють над новими технологіями покриття посуду, аби зробити їжу, яку готують у ньому, здоровішою. До слова, посуд, покриття якого можна назвати наступним поколінням після тефлону, а це, зокрема, титанове чи керамічне покриття, а також інші технологічні новинки, вже з'являється у нас. Фахівці наголошують – користуватися тефлоном можна, але строго дотримуючись правил – перемішувати їжу можна лише спеціальними або дерев'яними лопатками, якщо ж покриття пошкоджене, сковорідку треба викинути.
Свої позиції на ринку активно відвойовує посуд з жаростійкого скла та кераміки. Вони підходять для приготування в мікрохвильовій печі, духовці і навіть на газовій плитці (за умови використання спеціального розсіювача газу). Цей посуд не лише гарно виглядає, адже з духовки страву можна подавати відразу на стіл, але й сприяє приготуванню справді корисної їжі. Однак, треба пам'ятати про його значні недоліки – він легко б'ється і не витримує різких перепадів температури.

Не лише гарний, але й якісний…

Фахівці застерігають – купуючи посуд, треба звертати увагу не лише на зовнішній вигляд і лейбу, але й пересвідчитися, що він справді якісний. Згідно з дослідженнями фахівців «Укрметртестстандарту», найчастіше не відповідає стандартам якості посуд виробників з Китаю, Тайваню, Туреччини. Однак, якість залежить не лише від країни, але й від фірми-виробника. За словами заступника начальника відділу непродовольчих товарів управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області Олександри Бобеляк, весь посуд обов'язково проходить сертифікацію, яка й гарантує відповідність посуду державним стандартам.

"У магазинах повинен бути або сертифікат якості, або його реєстраційний номер, - розповідає О.Бобеляк. – на посуді обов'язково має бути вказано, де він виготовлений. Окрім цього, деякі види кухонного приладдя, наприклад, сковорідки та каструлі з тефлоновим покриттям, повинні мати інструкції для користувача. Адже таким посудом можна користуватися лише зі спеціальними і дерев'яними лопатками, що не пошкоджують поверхню, і споживачі мають про це знати. Як тільки на тефлоні з'являються подряпини – такий посуд треба викидати".

Експерт також наголошує – купувати кухонний посуд варто лише в спеціалізованих магазинах. Якісний посуд обов`язково має маркування, де зазначений виробник, його адреса, та з чого він виготовлений. Якщо ж маркування на виробі немає, такий посуд краще не купувати. Спокусившись на дешевизну базарів можна поплатитися здоров'ям, адже якість цього посуду ніхто не перевіряє. За словами О.Бобеляк, за останні роки кухонний посуд став більш якісним. До прикладу, з продажу фактично зник пластмасовий посуд, який ще кілька років тому завдавав чимало клопоту захисникам прав споживачів. Адже користуватися посудом з меланіну (полімеризованого формальдегіду) дуже небезпечно. Зазвичай він спокушав господинь дешевою ціною, гарним виглядом та тим, що майже не бився. Однак користування таким посудом сприяє утворення ракових пухлин та викликає різні шкірні захворювання, адже під час контакту з гарячою їжею чи під час нагрівання такого посуду виділяються смоли формальдегідів.

Як і будь-який інший товар, посуд має свій гарантійний термін. Попри те, що посуд купуєте не на один рік, а на роки, згідно з українським законодавством у нас гарантійний термін на нього становить 12 місяців. Тож О.Бобеляк наголошує, купуючи кухонне приладдя, не забудьте взяти чек. Однак, посуд можна обміняти чи повернути лише у випадку виявлення дефектів виробництва, а не через нанесення механічних пошкоджень.

Такі важливі «дрібниці»

Вибираючи посуд, варто пам'ятати деякі деталі, що допоможуть купити справді якісні вироби:

Варто мати різний посуд для приготування різної їжі, також окремий посуд для подавання її на стіл.

Побутує думка, що сковорідки та каструлі повинні бути важкі, адже, якщо вони легкі та ще й дешеві, можуть швидко деформуватися. Однак, найбільшу увагу треба звертати на те, аби було якісне покриття.

Стінки сковорідки не повинні бути тонше 3 мм. Інакше вони теж змінять форму під час нагрівання, а антипригарний шар, якщо він є, зруйнується.

Вибираючи посуд, варто звертати увагу на ручки та їхні кріплення. Вони повинні бути з нержавіючих матеріалів. Якщо ручки з антипригарним покриття прикріплені зсередини, вони можуть пошкодити саме покриття. Ручки також не повинні нагріватися.

Посуд треба добре обдивитися з усіх боків, аби не було механічних пошкоджень: тріщин, дефектів тощо.

Внутрішня поверхня сковороди й каструлі повинна бути рівною.

Кришка має чітко підходити за розміром і щільно прилягати до посуду.

Правильний догляд як запорука користі

Купити хороший посуд це лише півсправи. Аби посуд мав добрий вигляд, служив довго, а їжа, приготована в ньому, була смачна та корисна, його треба правильно доглядати. Передусім, купивши обновки для кухні, варто поцікавитися інструкцією і тим, як правильно його доглядати. Більшість посуду не любить чищення абразивними матеріалами чи жорсткими щітками. Зокрема, такі способи очистки категорично протипоказані посуду з антипригарним покриттям, емальованим каструлям і навіть алюмінію. Адже в такому випадку руйнується поверхня і в їжу можуть потрапляти небезпечні для здоров'я елементи. Якщо ж таки їжа пригоріла і посуд потребує порятунку, його можна залити водою з содою чи рідким миючим засобом і залишити на певний період.

Якщо каструля з алюмінію потемніла, за старими бабусиними рецептами її колір можна відновити, наповнивши її водою з оцтом чи лимонним соком, і прокип'ятити 15 хвилин. Або ж застосовувати спеціалізовані сучасні миючі засоби. За консультацією можна звернутися в спеціалізовані магазини.

Для емальованого посуду найкраще підійде губка і мильна вода. В жодному разі не застосовуйте порошки, адже емаль дуже легко пошкодити. Не надто якісна емаль не любить і різких перепадів температури.

Окрім цього, різкого перепаду температур не любить і багато іншого посуду. Тефлоновим сковорідкам краще не влаштовувати контрастного душу, а посуд з термостійкого скла і кераміки треба оберігати від будь-якого різкого перепаду температури: їх не можна ставити у розпечену духовку, а коли витягуєте з неї, краще поставити на спеціальну або дерев'яну дощечку.

Вдалого вам вибору і смачних страв. Оксана Микитяк (для УНІАН)

постiйна адреса статтi:
http://consumers.unian.net/ukr/detail/3616

Пластиковий посуд: Більше шкоди чи користі?

Ще якихось десять-п`ятнадцять років тому одноразовий пластиковий посуд і різноманітна харчова упаковка була в нашій країні чудасією. У магазинах харчові продукти, наприклад, ковбасу, сири, масло, завертали в щільний коричневий папір, клали в сіточки, і ні у кого не виникало з приводу цього ніяких питань. Зараз же пластикової тари і харчової упаковки така кількість і вона так міцно увійшла до нашого життя, що іншим разом замислюєшся, а чи безпечна вона для здоров`я і довголіття людини?
Звичайно, ніхто не заперечує, що одноразовий посуд і тара дуже зручні, спрощують людям життя у багатьох відношеннях. Проте безпека полімерного матеріалу, з якого виготовлені ці товари, викликає деяке побоювання не тільки серед обивателів, але в деяких випадках і серед учених-дослідників. Тому, зрозуміло, що серед людей існує немало міфів і пересудів про шкоду пластикового посуду. Спробуємо розібратися, що з них, правда, а що - лише вигадка.

Думка 1. Матеріали, з яких виготовляються одноразові упаковки і посуд, абсолютно нешкідливі для людини.

Це абсолютно правильно. Пластиковий посуд виготовляють з полімерів. І перш ніж запустити ці самі полімери в масове виробництво учені не один рік вивчали їх властивості і вплив на людину в спеціальних лабораторіях. Їх головним вердиктом стало рішення дозволити використовувати цей матеріал при виготовленні одноразового посуду, тому що якщо дотримані всі технологічні правила і нюанси під час виробництва і при правильному коростуванні, вироби з полімерних матеріалів не несуть ніякої шкоди здоров`ю людині. МОЗ України прийняв до уваги результати позитивної токсико-гігієнічної експертизи експертів і дозволив виробництво одноразового посуду і упаковки.

Думка 2. Вироби з пластику і полімерних матеріалів можна використовувати неодноразово.

Це неправильно. Іншими словами, одноразовий посуд і упаковка тому і називається одноразовою, що використовується один раз. Якщо ви придбали, наприклад, газовану воду в пластиковій пляшці, то по закінченні напою і пляшка повинна відправитися у відро для сміття. Не варто використовувати її як посудину для зберігання молока, компоту, квасу і т.д. Адже висока температура продуктів або повітря, тривалий контакт з харчовими продуктами, ультрафіолетові промені і кисень сприяють "старінню" полімерних матеріалів. Як результат, з них виробляються речовини, шкідливі для організму людини, які переходять в харчові продукти, що зберігаються в такій тарі. Тобто молоко, компот, квас або інші продукти стають токсичними і небезпечними для людини.

Думка 3. Матеріали, які, використовуються при виготовленні одноразового посуду, можуть викликати онкологічні захворювання.

На жаль, це правда. Але це лише у тому випадку, коли одноразовий посуд виготовляється на безконтрольному виробництві або неправильно зберігається. Тоді полімерні речовини, які входять до складу виробу виділяють в повітря і навколишнє середовище розрізнені токсичні сполуки, які мають специфічний неприємний запах. Таких сполук може налічуватися до п`ятнадцяти. Вони є небезпечними для здоров`я і якщо потрапляють в організм людини разом з їжею, то автоматично стають причиною поганого самопочуття: може спостерігатися відчуття незрозумілого дискомфорту без певної локалізації, головний біль, загальна втома, алергія, навіть напади бронхіальної астми. Учені провели серію експериментів на тваринах, і результати були однозначними: деякі токсичні сполуки, що виділяються неправильно виготовленими виробами з полімерів, при попаданні в організм можуть стати причиною злоякісних пухлин і навіть природженої потворності - при попаданні в організм вагітної жінки.

Думка 4. Пластиковий посуд українського виробництва безпечніший і якісніший за закордонний аналог.

Не зовсім і не завжди. За великим рахунком, в якій країні виготовляється одноразовий посуд - немає великого значення. Набагато пильніше потрібно придивлятися до фірми-виробника. Тобто якщо фірма слідує всім правилам виробництва і є законопокірною, то на виробах повинні указуватися: код, назва матеріалу, з якого виготовлений товар, а також, і це обов`язкова умова – чітка вказівка області застосування товару: для холодних, гарячих, сипких матеріалів, рідини і т.д. Звичайно, якщо ви бачите, що одноразовий посуд сумнівного виробництва, то краще за нього не їсти, тому що в цьому випадку ви ризикуєте своїм здоров`ям і здоров`ям своїх близьких. Дуже часто виготовлена в кустарних умовах і сумнівними фірмами пластикова одноразова тара, посуд і упаковка може вміщати важкі метали, фарбники і інші шкідливі хімічні речовини, небезпечні для здоров`я людини.

Думка 5. Тара і посуд зі скла і кераміки безпечніші для здоров`я.

Це правда. Проте потрібно мати на увазі, що у пластика є свої вагомі переваги. Він легший і міцніший, ніж скло, тому його зручно брати з собою на відпочинок за місто або в туристичні поїздки. З іншого боку, в європейських країнах останнім часом намітилася тенденція відмови від пластикового одноразового посуду на користь скляного. Але це відбувається не тільки унаслідок потенційної небезпеки полімерних матеріалів, які містяться в одноразовому посуді, а, швидше за все, від труднощів утилізації останнього. Адже від того що він дешево коштує, кількість використаних пластикових виробів одноразового застосування неухильно росте. Підсумок цього явища зовсім невтішний: наша планета в буквальному розумінні слова завалена пластиковим посудом і тарою.

Думка 6. Поліетиленові пакети придатні для зберігання будь-яких продуктів в холодильнику. Це правильно, але частково. Річ у тому, що харчові продукти можна зберігати тільки в призначених для цього пакетах, які стійкі до низьких температур. Багато хто не знає, але в звичайних поліетиленових пакетах при охолоджуванні до низьких температур теж можуть виділятися токсичні речовини, шкідливі для здоров`я. Отже, якщо ви вирішили заморозити овочі або фрукти, для їх вживання взимку, краще скористатися спеціальною харчовою плівкою, інакше ваші екологічно чисті продукти, вирощені з любов`ю на дачі, можуть з часом ввібрати небезпечні сполуки і стануть причиною отруєння вашого організму.

Ось, напевно, одні з основних премудрощів користування пластиковим одноразовим посудом, тарою і упаковкою. При дотриманні всіх правил використання ці товари не принесуть шкоди організму, а навпаки, тільки полегшать ваше життя.

menslife.info



постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/198456