"Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути засекречена" ст.50 Конституції України

вівторок, 9 серпня 2011 р.

§TURTLE NEWS: [FOOD] Радіація у грибах з ринку у десятки разів перевищує норму


Попри заборону продавати дикорослі гриби, у столичних підземних переходах і біля станцій метро стоять бабусі з корзинами лисичок і сироїжок.
Усі продавці запевняють, що збирали гриби самі і в "екологічно чистих" районах, пише "Комсомольська правда".
За словами жінок, що продавали біля метро "Святошин", свій товар вони зібрали у Житомирській області біля Новоград-Волинського.
"Гриби гарні. Гарантую: гриби чисті. Самі їх їмо!", - нахвалювала лисички і білі літня продавчиня.   
Однак, у Київській міській держлабораторії ветмедицини її слова поставили під сумнів.
Придбані в жінки лисички шокували лікаря-радіолога Людмилу Гусак, яка проводила дослідження грибів.
"Нічого собі! Гарні грибочки - 12 тисяч беккерелів на кілограм... Норма перевищена в 24 рази! Де ви їх знайшли? Ми такого давно не бачили. Буває, що радіонуклідів забагато, але щоб настільки", - сказала Гусак.
Вона додала, що з'ївши такі гриби, людина не вмре й не занедужає відразу, але, якщо цезій буде такими великими дозами накопичуватися в організмі, це призведе до серйозних патологій.
"При тривалому потраплянні радіонукліда в організм зростає ймовірність захворювання лейкозами, знижується імунітет і збільшується ризик виникнення пухлин", - розповіла Гусак.
Тому фахівці наполегливо радять не купувати дикоростучі гриби на стихійних ринках. Не варто і збирати гриби недосвідченим грибникам, адже  цього року в Києві вже отруїлися 26 осіб. 
Фото liveinternet.ru
http://kiev.pravda.com.ua/news/4e4108700f9c0/

§ TURTLE NEWS: [FOOD] Кавуни - як уникнути атаки нітратів?

Нітрати стали практично обов`язковим компонентом сучасних овочів і фруктів. Раніше вважалося, що основна частина переобтяжених нітратами овочів і фруктів приходить з теплиць і парників, тобто найчастіше ці «отруйники» атакують нас навесні. Проте зараз це вже не так.
Набиті пестицидами під зав’язку
Вся річ у тому, що сучасний ринок (магазин, супермаркет), де робимо покупки, здебільшого пропонує імпортні продукти. Ізраїльська полуниця і морква, голландська капуста, іспанські огірки... Ці продукти збирають, потім транспортують, потім пропонують нам. І весь цей час вони повинні утримувати товарний вигляд. За рахунок чого це досягається, як не за рахунок нітратів?
Більш того, наддешеві і тому популярні китайські овочі і фрукти ще і набиті пестицидами - під зав’язку. Адже потрібно швидше виростити і відправити на прилавок продукцію. Дійшло до того, що на китайських фермах накачені хімікаліями кавуни стали мимоволі вибухати! Тому тепер цілорічно, а особливо зараз, коли ціни на "зелену продукцію" падають і споживання їх росте, потрібно чітко знати, де і як ми можемо зустріти отруту в таких корисних рослинах, як овочі і фрукти.
Раковий плід
Американці, відомі всьому світу любов`ю до дослідження їжі, опублікували дані, які говорять: протягом останніх 70 років близько мільйона американців стали жертвами злоякісних новоутворень з однієї причини - черз канцерогенні пестицидні добрива, які накопичуються в їжі у вигляді нітратів. Підступність нітратів в тому, що симптоми отруєння у народу ніколи не асоціюються з цією отрутою.
Знизилася працездатність? Отже, втомився. Голова закрутилася, знепритомнів? Напевно, судини винні. Пронос і блювота почалися - видно, вчорашні котлети не про запас пішли. Про те, що ця отрута порушує дихання клітин і тканин, взагалі мало хто знає.
Наслідки ж цих порушень вельми небезпечні: у крові збільшується кількість молочної кислоти, холестерину, лейкоцитів і значно знижується вміст білків.
Навіть коли в організмі накопичується така кількість нітратів, що починається переродження клітин в ракові, над нітратною причиною ніхто голову не сушить. Вилікувати б людину, життя врятувати - і гаразд. І неосвічений, безтурботний народ, як і раніше не знає, як правильно поводитися з сільськогосподарською продукцією.
Місця найбільшого скупчення нітратів в овочах
Кабачок, картопля - ближче до поверхні. Капуста - у верхньому листі і в качані. Морква - ближче до середини і на обох кінцях. Огірок - ближче до поверхні і біля плодоніжки. Патисон - верхня частина, біля плодоніжки. Петрушка, кріп, селера, шпинат - стебло і черешки листя. Буряк - у верхній і нижній частинах коренеплоду.
Більше ж всього хімічних отрут буває в апельсинах, салаті-латуку, яблуках, грушах, сої, квасолі, моркві, кукурудзі, винограді, столовому буряці, кавуні, турнепсі, дині, селері, чорній редьці, а також свинині і курячому м`ясі. З цими продуктами потрібно бути дуже обережними. Якщо вони викликають підозри вже своїм зовнішнім виглядом - краще не ризикувати і відмовитися від них. Вони здатні накопичувати шкідливі речовини у величезних кількостях.
Гімн кавуну - окремо
На прилавках багатьох магазинів ще на початку червня можна було побачити нормальні, з вигляду стиглі смугасті кавуни і запашні золоті дині. Звідки? «Астраханські!» - запевняють продавці. А тим часом в Астрахані пробне знімання кавунів проходить тільки на початку серпня, вибіркове - у середині місяця, а масове - в кінці.
У результаті корінні смугасті «астраханці» повинні з`явитися тільки до вересня. Отже, тут можна і не сумніватися: перед нами комора нітратів. Думайте самі, вирішуйте самі - мати або не мати. Неприємностей своєму організму. Якщо кавун «перегодований» нітратами, він нам сам про це сигналізує, демонструючи наступні ознаки: інтенсивно червоний колір м`якоті з невеликим фіолетовим відтінком; волокна, які йдуть від серцевини до скориночки, не білі, як годиться, а з відтінками жовтого; у «неправильного» кавуна поверхня зрізу гладка, глянсова, а в «правильному» кавуні вона іскриться крупинками; розітріть шматочок кавунової м`якоті в склянці з водою. Якщо кавун хороший, вода просто помутніє. Якщо кавун «шкідливий», вода стане червоною або рожевою.
Зрозуміло, ВСІ овочі і фрукти потрібно ретельно мити, а підозрілі - витримувати годину у воді і знімати шкірку. Якщо є можливість протушкувати рослинні продукти - зробіть це. Вам доведеться самим ухвалювати рішення: зменшити частку вітамінів, або прибрати нітрати і пестициди.
Що робити?
Спершу, купуючи овочі і фрукти - уважно огляньте їх. У огірків, картоплі, кабачків під шкіркою іноді зустрічаються плями жовтого або зеленкуватого кольору. Це означає, що в них дуже багато нітратів. Викидайте ці овочі без жалю. Потенційно небезпечними вважаються і ті овочі з фруктами, які без причин почали дуже швидко псуватися.
Не лінуйтеся перевіряти баштанні (кавуни і дині) - саме вони найчастіше є рекордсменами по нітратах і пестицидах.
Кефір contra нітрат
Стежте за тим, щоб у вашому раціоні були продукти, які борються з отрутою. Це практично всі кисломолочні продукти: кефіри, кисле молоко, айрани, йогурти і т.п. Останні дослідження показали, що якщо в раціоні постійно є молоко і сир, то вміст нітратів в організмі знижується на 67-78%. Крім того, корисно вживати рослинну олію, випічку з борошна грубого помелу, зелений байховий чай з молоком.
kazakh-zerno.kz

постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/222773

понеділок, 1 серпня 2011 р.

§TURTLE NEWS: [FOOD] SOS! Рятуймо наш народ!

Не їж, школярику, ти ковбаси «Шкільної».

Там мало м'яса. І багато – сої

Школяр за трапезою

Коли державні мужі активно займаються політичними інтригами та просуванням власного бізнесу, у них геть не залишається часу на державні справи. І тоді народ такої держави починає багато хворіти і рано помирати. Бо стає беззахисним перед різного роду шахраями та недобросовісними «бізнесменами».

Особливо потерпають діти. Їхні незміцнілі організми не в змозі справлятися з отрутами та іншими небезпеками, якими буквально нашпиговані товари дитячого асортименту, що продаються в Україні.

Яскраве і смердить? Не купуй!

Хочете конкретики? Будь ласка. Почнемо з одягу і взуття. У цьому році ДП «Укрметртестстандарт» (УМТС) провело перевірки якості продукції, додержання стандартів, норм і правил у 8 суб'єктів господарювання міста Києва, що здійснюють виробництво, зберігання та оптову реалізацію продукції харчової та легкої промисловості дитячого асортименту. І кожна перевірка виявила порушення!

Зокрема,  контролери стандартів перевірили 14 видів дитячого трикотажу та швейних виробів. Усі були «не того»: не пройшли фізико-механічні тести; мали виробничі дефекти та невідповідне маркування. І сертифікатів на ці товари теж не знайшлося, хоча закон усе ще, слава Богу, такі товари вимагає сертифікувати.

Довелося писати приписи про усунення порушень, забороняти реалізацію товарів, виписувати штрафи (винесено 8 постанов про стягнення штрафів з підприємств на загальну суму трохи більше 9 тис. грн та на трьох очільників цих підприємств на загальну суму аж тисяча двісті гривень). Та загальної проблеми це не вирішує. Радянська система контролю якості дитячої продукції вже розвалена, а нова – вкрай недосконала і беззуба. «Немає вже на виробах для дітей радянського маркування буквою «Д», – говорить керівник одного з підрозділів УМТС Наталя Попова. – Добре, хоч законодавці ще не відмінили обов'язкову сертифікацію дитячої білизни (перший шар одягу), шкарпеток, взуття, одягу для новонароджених. Але часто-густо ні такого сертифіката, ні гігієнічного висновку товари не мають. Тож не дивно, що перевірки виявляють, що одяг, пошитий з китайських та турецьких тканин, містить надмір такої отруйної речовини, як формальдегід. Ця речовина  широко застосовується у хімічній промисловості. Розчин формальдегіду – формалін – використовувався у СРСР для консервації трупів у моргах, виготовлення медичних та біологічних демонстраційних препаратів. У Росії, Білорусії та Японії цю речовину узагалі заборонено використовувати у виробництві тканин для дитячого одягу.

Інше розповсюджене порушення – використання синтетичних волокон у самих тканинах та у нитках, якими зшивають вироби для дітей. Грішать такими підмінами і виробники взуття, які також норовлять зекономити на гвіздках, забиваючи їх через один. Результат: каблук не витримує навантаження і відлітає вже через тиждень. А якщо малюк ще й справжня дзиґа – то вже на другий день носіння. Економлять і на барвниках (і у взутті, і в одязі), використовуючи найдешевші, які розчиняються від поту і всотуються у шкіру дитини. Або «забувають» вкласти основну устілку тощо.

Я спробував попросити сертифікат на дитячі товари на найближчому до мого двору базарі. Далеко не послали, але дивилися, наче на ненормального. Держава ще не привчила торговців питати у постачальників такі документи, от і маємо те, що маємо. Поки ж формула оцінки промислових дитячих товарів така: яскраве і смердить – не купуй.

Що їв, що музику слухав…

Не легше вибрати для малюка й якісний харч. Фахівці УМЦС регулярно у цьому переконуються, збирають прес-конференцію, розповідають, застерігають і… І – нічого. Я вже просто стомився писати про жахливий безлад на нашому харчовому ринку. МОЗ – ні гу-гу, МінАПК – мовчить, Кабмін з парламентом займаються тим, що відверто лобіюють інтереси тих бізнес-груп, які їх посадили у високі крісла, а президент чи то не знає, що народ труїться і жере усяку гидоту, чи то знає, але плювати йому на наші проблеми.

Поки нормальні люди не прийшли до влади, доводиться хоча б попереджати співгромадян про небезпеки, які на них чатують на ринках та супермаркетах.

Цього разу контролери стандартів закупили зразки продукції у торговій мережі, яка позиціонує себе як помірноцінова, а саме – у «Ашані». Зокрема, оцінили йогурти. Як вітчизняні, так й імпортні. І там, і там не знайшли головної цінності цих продуктів – молочнокислих бактерій, які мають відновлювати мікрофлору наших організмів, замучених усякими консервами, хімікатами та ліками (зокрема антибіотиками). Точніше, корисні бактерії і у французьких, і в українських йогуртах (вироблені на Кременчуцькому міськмолокозаводі та у павлоградському «Молочному домі») були, але… у кількості у тисячу(!) разів менше норми. Тобто так, у слідових кількостях, від яких користі практично ніякої. Що такі йогурти поїсти, що музику послухати – користь для кишківника однакова – ніяка.

Утім, слухати музику подекуди навіть краще, бо тоді не потрапить до вашого шлунку така гидота, як сорбат калію. Це – консервант, додавання його до йогуртів не дозволяється. Але лабораторії УМТС знайшли його у делікатесах й від «Гренобль Франс», й від вітчизняної «Хмельницької маслосирбази».

Притчею во язицех вже стала якість згущеного молока. Знову відзначився Ічнянський молочноконсервний комбінат, який запаяв у свої банки замість молочного жиру пальмову олію, підфарбовану титановими білилами.

Є пальмова олія й у морозиві, але тут ніякого криміналу: цього разу перевірялося морозиво з так званим комбінованим складом, де якраз із рослинними жирами решту складових і комбінують. Аби тільки чесно про це писали. І не сипали туди штучних барвників. Яких – ура! – не виявлено у придбаних зразках.  (Хоча купувати «комбіноване» усе одно не раджу, особливо – дітям, їм треба вживати молочні жири, а не чужу нам «пальму» з довжелезними, непосильними для нашого травлення молекулами).

Гранати – це небезпечно

Точніше, небезпечним є перевірений контролерами стандартів гранатовий сік. А саме той, що приїхав до нас із азербайджанського містечка Гянджа. «Як може натуральний сік – а так зазначено на упаковці – мати термін придатності два роки?» – дивується начальник науково-дослідного центру випробування продукції Держспоживстандарту Володимир Семенович. І розповідає, що у лабораторіях, перевіряючи сік, знайшли у ньому і консервант сорбінову кислоту, про яку виробники «забули» написати на етикетці, і, що набагато гірше, штучні барвники – тартразин та інші. Хоча ніяких штучних барвників у сокові бути не повинно! А вони – є, і вибухають у нашому кишківнику цілим салютом неприємностей – від діареї до онкології.

Така ж сумна ситуація і з закупленими у «Ашані» солодощами – мармеладом та усілякими сумішами із романтичними назвами («Гаваї мікс», «Тропічна», «Солодка»), які є ні чим іншим, як комбінацією цукру та крохмалю. Яскраво-жовтий, червоний та синій кольори цих «цукатів» – результат застосування небезпечних для здоров'я барвників «понсо», «жовтий сонячний захід», «діамантовий синій» тощо. «Навіть «шматочки ананаса», – сатирично всміхається Семенович, – й ті усіх кольорів веселки, хоча зараз не радянські часи, коли це було щось дивовижне. Тепер-то усі знають, що м'якуш ананаса має блідо-жовтий колір». Тож, дорогі батьки, не збивайте дітей з пантелику, пригощаючи їх фіолетовим ананасом, а головне – не труїть їхні незміцнілі організми.

Свиняча шкіра замість м'яса

Список бракованих харчів та промислових товарів міг би бути й більшим, якби ми керувалися європейськими стандартами. Але до удосконалення нормативної бази у чиновних дядь та тьоть руки не доходять.

На сьогодні в Україні в царині законодавства та стандартизації існує велика низка нерозв'язаних проблем, які, на жаль, поглиблюються услід за погіршенням економічного стану в державі.  Нині у нас чинні 26180 державних стандартів. Із них – 2206 стандартів на харчову продукцію, що становить 8,4 % від загальної кількості існуючих нормативних документів.

І є лише 24 нормативні документи, які регламентують вимоги, встановлені для дитячого харчування, а також методи контролювання окремих показників, що становить мізерну частину від існуючих нормативних документів.

Гармонізовано ж із європейськими вимогами 428 нормативних документів стосовно харчової продукції; із них – жодного, що стосувався б дитячого харчування!

Чинний Закон України «Про дитяче харчування» шкутильгає на обидві ноги, почати хоча б з того, що він стосується дітей віком до трьох років. Наче на четвертому році життя малюку вже можна їсти ту гидоту, від якої закон так-сяк його вберігав ще учора.

На словах закон «Про дитяче харчування» забороняє використання як сировини м'яса птиці механічного обвалювання (це такий послідущий сортимент), шкури свинячої, гідратованих продуктів із сої та її похідних, а також сумішей спецій і приправ, до складу яких входять незареєстровані харчові добавки. Також забороняється для виробництва продуктів дитячого харчування використання сировини, що містить гормональні препарати та генетично модифіковані організми (згідно зі статтею 8).
Тепер – увага! Чинними національними стандартами допускається використання усієї вищепереліченої гидоти при виробництві морозива, цукерок, ковбас та йогуртів. Але! – за умови, якщо на упаковках цих продуктів не буде позначки «Рекомендовано для дитячого та дієтичного харчування».
А тепер скажіть мені, будь ласка, чи бачив хтось із вас таку позначку на улюблених дитячих ласощах – морозиві та цукерках? На так рекомендованих для поліпшення дитячого здоров'я йогуртах? На таких звичних у шкільних бутербродах ковбасках? Ні? І я не бачив.

Свого часу рецептура ковбас – Лікарської, Молочної, Дитячої, Шкільної розроблялася саме з метою зробити їх придатними для вживання дітьми. Але ні такі, ні інші сорти ковбас з позначенням «Рекомендовано для дитячого та дієтичного харчування» тепер не виробляються. На додачу до заголовка проситься іще один сатиричний віршик:

Дитино, стій, не їж! Хоч ковбаса й «Дитяча».

Немає м'яса там. А шкура – є. Свиняча…

ЗаконоПорочність

Не законотворчістю, а казна чим займаються наші депутати й урядовці у той час, як Україна стала помийною ямою усього світу, куди звозяться «непрохідні» в інших країнах неякісні харчі та промислові товари. А роботи із захисту українських споживачів – вагон і маленький возик на додачу.

Усе ще діє у нас «правило 10 днів» – необхідність заздалегідь попереджати підприємство про перевірку якості його продукції. Та тільки дурний чи лінивий за ці 10 днів не наведе лад, навіть якщо усі попередні 355 днів року робив котлети з гнилого м'яса. Профспілки, громадські організації просять-просять це правило відмінити – результатів катма.

Закон «Про ринковий нагляд», який вступає в силу з липня ц.р. – не готовий до застосування, оскільки досі не визначено, як, хто саме і як саме буде наглядати, тобто – не прописані і не поділені повноваження. Підзаконних актів – теж катма. А тим часом законодавство, яким цей нагляд регулювався раніше, вже втрачає силу – от вам і законодавчий вакуум, гуляй, бракоробе, як тобі хочеться.

Уже не раз і не два показала свій гнилий виворіт відміна обов'язкової державної сертифікації, а урядовці далі шукають, що б іще відмінити. Тепер хочуть скасувати обов'язкову реєстрацію сертифікатів. Зараз процедура наступна: завізши щось на український ринок, постачальник має відповідним чином зареєструвати й сертифікат, яким виробник товару супроводжує кожну партію продукції. І якщо сертифікат виявиться підробним або у ньому буде знайдено недостовірну інформацію, за цією реєстрацією імпортера можна знайти і покарати. Коли ж реєстрацію таки відмінять, то ні за фени, що б'ються (і навіть – вбивають) струмом, ні за петрушку з миш'яком, ні за іграшки з конячою дозою свинцю ніхто відповідати не буде – бо навіть знайти винного не вдасться. Список незроблених справ і зроблених пакостей можна продовжити. І так, на жаль, триватиме ще довго. Поки якогось із міністрів не звільнять не через апаратні ігри, а з формулюванням «службова недбалість» або «невиконання посадових обов'язків».

Олег Листопад

Фото Олега Федонюка

Таблиці з результатами перевірок додаються

Йогурти

Взуття

Соки

Шкарпетки

Овочі

Одежа

Морозиво

Кондитерські вироби

Згущене Молоко


Читайте також:

  1. Усю гидоту- дітям?
http://pryroda.in.ua/lystopad/sos-ryatuymo-nash-narod/