"Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути засекречена" ст.50 Конституції України

вівторок, 14 жовтня 2014 р.

НА НАШИХ СТОЛАХ МОЖЕ БУТИ ЯКІСНА Й НЕДОРОГА РИБА

Чому українці споживають нехарчові рибні продукти і змушені спостерігати звалища сміття на водоймах? Про невикористані можливості та чиновницькі перепони розповідали на прес-конференції президент громадської організації «Інтелектуальний центр з питань раціонального використання водних ресурсів України» Василь Коротецький та директор НДІ «Держводекологія», доктор технічних наук, професор Олена Сидоренко.

Україна має водне дзеркало площею мільйон сто тисяч гектарів — це потенційні рибні угіддя. Але, на жаль, використовують їх лише на 10—15%, що становить 25 тисяч тонн рибної продукції на рік. А потенціал вирощування може сягнути щонайменше 300 тисяч тонн!

З анексією Криму «заморозилося» дві третини загального обсягу виробництва рибної продукції країни, яку добували та привозили з океану. І нині на наших прилавках лишень 5% вітчизняної риби (переважно з родини коропових). Решта 95% від загальної кількості реалізованої — це привозний продукт, на жаль, не завжди якісний. Дуже часто порушуються норми в процесі виробництва і під час перевезення та реалізації.

Моніторинг якості, який проводили протягом десяти років, засвідчив, що з кожним роком у продуктах зростає кількість різноманітних харчових добавок. Прикро, що ці питання не вирішують.

— Маємо великі проблеми з контролем якості рибної продукції. Те, що ми купуємо і споживаємо, може містити токсичні речовини, застарілі антибіотики, шкідливі штучні барвники червоного кольору: (Е102, Е121, Е124, Е129). Фарбують, скажімо, оселедець під лосось і на упаковці вказують натуральні барвники (куркумін або червоний буряковий), а використовують синтетичні. А це негативно впливає на здоров'я, викликає різноманітні захворювання: алергію, порушення обміну речовин, проблеми зі шлунком. Небезпека ще й у тому, що симптоми захворювань проявляються не одразу, а з часом. В особливій зоні ризику — наші діти, — обурюється Олена Сидоренко.

До нас з-за кордону привозять здебільшого переморожену, оброблену антибіотиком (таким як левоміцетин) рибну продукцію.

— Задіяно різні схеми для ввезення імпортної продукції. Натомість ми маємо величезний потенціал, щоб самим забезпечувати себе не лише товстолобиками та коропами, а й камбалою, фореллю, осетрами і навіть чорною ікрою! Неодноразово зверталися до Міністерства аграрної політики та продовольства України, але жодну пропозицію не було розглянуто. У березні цього року передали наукову працю на двохстах сторінках, а результату нема, — наголосив Василь Коротецький.

Та допоки розробки та пропозиції щодо очищення водойм та розвитку вітчизняної аквакультури залишатимуться на папері, ми споживатимемо неякісну рибу, збагачуючи чужі кишені та підриваючи своє здоров'я і здоров'я своїх дітей.

Мал. Костянтина КАЗАНЧЕВА

 

Оксана ЛУЦЕНКО

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=357289

 

Немає коментарів:

Дописати коментар