§ TURTLE NEWS: [FOOD] О вреде "полезных" продуктов

// 02.07.2008 // 09:19 // О вреде "полезных" продуктов Создается впечатление, что о необходимости употребления овощей, фруктов, мяса, творога, йогуртов и прочих полезных продуктов специалисты говорят уже больше по инерции. Время от времени появляется информация, смысл которой можно выразить лаконично: полезных продуктов питания уже практически не осталось. И все, что мы до недавнего времени считали безоговорочно полезным для здоровья, на самом деле таковым давно не является... Три килограмма химических веществ – именно столько съедает за год среднестатистический потребитель, употребляя в пищу самые обычные продукты, пишет vokrugsveta.ru. Красители, эмульгаторы, уплотнители, загустители, желеобразователи, консерванты, усилители вкуса и запаха присутствуют везде и всегда – чтобы убедиться в этом, достаточно внимательно прочитать этикетку. Недаром статистика свидетельствует, что те, кто читают этикетки, едят на 5% меньше. О пользе чтения Читать этикетки действительно бывает очень полезно. Причем обращать внимание следует именно на то, что написано самым мелким шрифтом – только в этом случае есть надежда узнать интересную, и, главное, правдивую информацию. Например, о том, что при производстве "натурального бисквита" (ТМ "Рошен") яйца не нужны вовсе, зато крайне необходимы растительные жиры, эмульгатор (Е450, Е500, Е475, Е471), глюкоза, сироп инвертный, влагоудерживающие агенты (сорбитол Е420, глицерин Е422, монопропилен-гликоль Е1520), эмульгатор лецитин Е322, желирующий агент каррагинан Е407, регулятор кислотности кислота лимонная Е330, а также ароматизаторы, идентичные натуральным. Да что там бисквиты, когда даже в рецепте сушек (ТМ "Хлібодар") не обошлось без шортенинга и фосфатидного концентрата. Кроме того, пытливые умы могут удостовериться, что продукт под названием "масло" на самом деле является маргарином, "сок" - нектаром или напитком, а в "шоколадно-сливочных" продуктах нет ни шоколада, ни сливок. Обращать внимание следует на то, что написано самым мелким шрифтом Как сообщил заведующий кафедрой гигиены питания Национального медицинского университета им. Богомольца Виктор Циприян, "если в составе сока указаны сахар, или, например, аскорбиновая кислота, то такой продукт "натуральным соком" не является по определению. Единственное, что может быть указано дополнительно – это содержание витаминов, но только в натуральном продукте, а никак не добавленных", сообщает Интернет-газета "СЕЙЧАС". По словам врача-диетолога Ларисы Бутковой, "в составе сливочного масла не должно содержаться ни грамма растительных жиров – в противном случае это не масло, а спред либо комбижир. Сегодня много говорят о том, что в маргарине по сравнению с маслом гораздо меньше холестерина, и этого никто не отрицает. Однако вовсе не холестерин является врагом "номер один". Гораздо опаснее гидрогенизированные или так называемые трансжиры". В качестве исходного продукта берется рафинированное растительное масло, через которое в присутствии катализатора пропускается водород. В полученную массу добавляют красители, ароматизаторы, консерванты – и "диетический" продукт готов. "Потребителю такой продукт предлагается под приятным названием "масло легкое", однако ничего общего с маслом он не имеет. У трансжиров существует другое, более "говорящее", название – жиры-уроды, поскольку они токсичны, обладают свойством накапливаться в организме, а к последствиям их неумеренного употребления врачи относят стресс, атеросклероз, болезни сердца, рак, ожирение", - говорит специалист. Под знаком "Е" Больше всего потребителей, читающих этикетки, настораживают пищевые добавки с индексом "Е". Однако от них сегодня никуда не деться, ведь именно с помощью пищевых добавок создана целая галерея аппетитно выглядящих и "долгохранящихся" продуктов. Именно благодаря пищевым добавкам колбаса приобрела приятный розовый цвет, бисквиты хранятся месяцами, а йогурты стали "вечно молодыми". Кстати, как рассказали в городской санэпидстанции, часто под индексом "Е" скрываются и наши "старые знакомые": например, Е330 – это лимонная кислота, а Е296 – яблочная. "Масло легкое" ничего общего с маслом не имеет Коды Е100–Е182 – это красители, усиливающие или восстанавливающие цвет продукта. Однако вовсе не всегда ярко-красный леденец обязан своим цветом "химии". По словам Виктора Циприяна, "в пищевой промышленности всего мира вообще и Украины в частности достаточно широко применяется кармин – краска, полученная из кошенили". Для справки: кошениль – это насекомое отряда полужесткокрылых, обитающее в Перу и на Канарах. Именно этому жуку могут вынести посмертную благодарность за свой приятный цвет многие йогурты, мороженое, конфеты-леденцы. Но вернемся к пищевым добавкам. Напомним, что еще в июле 2000 года случился скандал: представители американского Общества по защите прав потребителей, заручившись поддержкой прокурора штата Коннектикут Ричарда Блюменталя, обратились в Управление по контролю за пищевыми продуктами и медикаментами США с требованием приостановить продажу ряда продуктов питания. В частности, речь шла об апельсиновом соке с кальцием, печенье с антиоксидантами, маргарине, понижающем уровень "плохого" холестерина, пирогах с пищевыми волокнами, а также напитках, сухих завтраках и чипсах с добавками на основе растительного сырья, пишет chatminsk.com. Тогда Блюменталь заявил, что "отдельные добавки могут мешать действию лекарственных препаратов. Очевидно, что существуют и другие побочные эффекты, которые пока еще не обнаружены". И, как оказалось, был прав: всего тремя месяцами позже группа французских исследователей, изучавших свойства пищевых волокон, заявила, что они не только не защищают от рака кишечника, но и могут его спровоцировать. Цукаты без фруктов, сгущенка без молока и пельмени без мяса Но не следует думать, что хорошее зрение и умение читать надежно обезопасили потребителя от употребления "не тех" продуктов. Так, исследование цукатов, проведенное Госпотребстандартом по просьбе газеты "Жизнь", показало, что цукаты на самом деле вовсе не цукаты, а "голая краска", и есть их нельзя. Исследования качества сгущенного молока, проведенные Госпотребстандартом в марте нынешнего года, позволило экспертам утверждать, что половина сгущенки отечественного происхождения вместо молока содержит растительные жиры. Специалисты сообщили, что из девяти брендов четыре (!) марки практически не содержали молока. Растительный жир был обнаружен, в частности, в сгущенке "Заречье" (около 20% жира), "Ічня" (90%), "Городоцкий МКК" (90%), "Бахмачконсервмолоко" (95%). Кроме того, в продуктах "Альтек" и "Бахмачконсервмолоко" были обнаружены споры плесени, пишут podrobnosti.ua. Отдельный разговор - наличие в продуктах генетически модифицированных организмов (ГМО). Пока ученые спорят, опасны они или нет, производители продуктов не торопятся указывать информацию на этикетках. Как рассказал эксперт Всеукраинской экологической лиги Алексей Сытник, "на сегодняшний день список разрешенных ГМ-культур насчитывает более 100 наименований. Только из ГМ-сои во всем мире производят более 400 видов продуктов питания: вареные колбасы, сыры, фарш, соевые "мясо" и "молоко". Ингредиенты с ГМО используют при производстве пельменей, майонеза, пива, соусов, кетчупов, йогуртов, супов быстрого приготовления, конфет, шоколада, напитков и многих других продуктов питания". При этом не следует забывать о трансгенных кукурузе, горошке, фасоли, томатах, картофеле, яблоках, бананах и прочих "овощах-фруктах", настоятельно рекомендуемых диетологами в качестве "полезных продуктов". Виртуальная реальность Специалисты не скрывают, что вкусная еда сегодня все чаще становится не более чем иллюзией. И "мясной" вкус колбасы, "сливочный" вкус печенья или "клубничный" вкус йогурта - это фактически то же самое, что "морская свежесть" стирального порошка или "лимонный запах" средства для чистки унитаза. Эксперты с безысходностью констатируют, что если исключить из рациона все вредные по тем или иным причинам продукты, есть будет просто нечего. Отсюда правило номер один: питание должно быть разнообразным. Остальные советы диетологов можно свести к нескольким основным пунктам: - избегать продуктов неестественного цвета с назойливым вкусом; - сократить потребление готовых колбас, полуфабрикатов и продуктов быстрого приготовления; - избегать обезжиренных, так называемых легких, продуктов; - не употреблять бульонные кубики; - не употреблять консервы, на которых написано "специи" без конкретизации, какие именно специи; - избегать в продуктах таких компонентов, как кукурузное масло (сироп, крахмал), соевый белок, соевое масло, лецитин, хлопковое масло; - вести активный образ жизни.

§ TURTLE NEWS: [OTHER] Томатна війна

[13.05.2008 09:25]
Томатна війна

Україна стала великим ринком збуту для імортних томатів, що їх не пускають у країни ЄС. Боротьби із контрабандою виявилося замало, тому треба шукати інші заходи для захисту вітчизняного ринку.

Сеньйор-помідор

Щорічно Україна виробляє 1,4 млн тонн томатів. З них 450 тис т вирощують у теплицях, решту – у відкритому грунті.

За оцінками експертів, ще приблизно 70 тис т ввозиться, головним чином, поза митним контролем. Ці обсяги здаються невеликими на тлі загального виробництва, але лише на перший погляд. Справа в тім, що нелегальний імпорт припадає на зимовий та ранкововесняний период і завдає шкоди найбільш сучасним виробництвам в Україні, яким важко конкурувати із продукцією, ввезеною без мит та податків.

Найпотужнішим гравцем ринку є підприємства асоціації "Теплиці України". Вона діє із 2001 р. і об'єднує 25 компаній, у тому числі ВАТ "Комбінат "Тепличний" (м. Бровари, Київська обл.), ПОСП «Уманський тепличний комбінат» (м.Умань), ТОВ "Теплиці України" (м. Київ), СТОВ "Кримтеплиця" (м. Сімферополь, Крим), ТОВ «Дніпровський» (м. Орджонікідзе Дніпропетровська обл.), ПП "Пектораль"(м. Нікополь) та ін. Загальна площа теплиць цього об'єднання перевищує 200 га, а частка ринку овочів, в першу чергу огірків та томатів, у сезон лютий – травень досягає майже 40%.

Виконавчий директор "Теплиць України" Олександр Томляк стверджує, що сьогодні цей бізнес, в якому працює декілька тисяч людей, знаходиться під загрозою занепаду. Головні фактори – це засилля імпортної продукції та різкий стрибок цін на енергоносії, на які вже приходиться понад 50 відсотків у собівартості продукції.

«Контрабанда та сірий імпорт томатів та огірків процвітає», - переконаний Олександр Томляк. «Загальновідомо, що в нас є «дірка» на кордоні із Молдовою на придністровській ділянці, через яку і йде цей нелегальний або напівлегальний томатний потік, адже Молдова не вирощує стільки овочів, скільки постачає в Україну», - аргументує він. За його словами, навіть ті обсяги, що декларуються на митниці, ввозяться по нереальних цінах. «Як можна імпортувати томати із Туреччини по 2 грн за кг, якщо їх закупівельна ціна становить мінімум 50 евроцентів, а ще треба їх доставити до українського кордону та сплатити податки», - дивується Олександр Томляк.

Тепличники вдячні урядові Юліі Тимошенко, який у 2005 році започаткував програму «Контрабанда СТОП». «Тоді ці хлопці дуже перелякалися, - каже Олександр Томляк. - Якщо у 2001-2003 році офіційна статистики показувала щорічний імпорт в Україну 300 тонн томатів, то вже у другому півріччі 2005 року лише по Київській регіональній митниці задекларували 2,5 тис т томатів, а ще є Одеса та інші ділянки».

Але це все рівно не відповідає ситуації на ринку, який за останні роки виріс через підвищення купівельної спроможності населення. «За минулий рік в Україну ввезено 3,19 тис. тонн томатів по 2 грн за кг, але це становить 5% від того обсягу, який реально проходить через кордон», - стверджують в асоціації. За оцінками її фахівців, втрати держави від таких незаконних поставок становлять 300-400 млн грн на рік.

Контрабанда СТОП?

У питанні контрабанди думка профільних міністерств та відомств кардинально розрізняється. «Контрабанда та сірий імпорт, безумовно, є і в достатньо серйозних обсягах», - сказав УП на умовах анонімності співробітник одного з аграрних відомств. Іншої думки дотримуються прикордонники. «Ми сьогодні не бачимо системної контрабанди томатів, коли б кожен день незаконно йшли фури», - сказав УНІАН перший заступник голови Державної прикордонної служби Павло Шишолін. «Так, ми затримуємо за незаконний перетин кордону машини з томатами, але це одиничні випадки», - стверджує він.

На його думку, будь-які схеми контрабанди в великих розмірах томатів виключаються. «Боротьба із контрабандою не припинялася, сьогодні майже на кожному прикордонному пункті практично на постійній основі працює співробітники СБУ», - додав Шишолін. Він також підкреслив, що нове керівництво митниці посилило відповідальність своїх підлеглих за боротьбу із контрабандою. Проте Шишолін не виключає існування схем по заниженню митної вартості томатів, але за це відповідає вже митниця.

Голова Державної митної служби Валерій Хорошковський пообіцяв розібратися у ситуації. «Треба із цифрами на руках подивитися, що там відбувається, щоб сказати, чи є там сірий імпорт, чи ні», - сказав він УНІАН.

Допомогла проаналізувати дані митниці аналітик компанії «Украгроконсалтінг» Ольга Мозгова. Щодо експорту у 2007 році з України 19,91 тис. т томатів на 11,2 млн долл, то тут великих питань не виникло. Натомість імпорт 3,19 тис. т томатів на 1,322 млн долл експерта здивував, а поставок із Туреччини - 1,748 тис. т на 719,2 тис. т долл – взагалі збентежив. «Цифри явно занижені, ціна не відповідає пропозиції на ринку, який заповнений томатами у зимовий період, коли української продукії ще немає», - сказала Ольга Мозгова.

Здоров'я нації

Гірше за все, що екологічно чисті та дорогі українські томати експортуються, а українці часто споживають дешеву продукцію низької якості. При цьому покупець ризикує не грошима, а здоров'ям. «Україну завалюють продукцією невідомого походження, яку важко експортувати в Європу через жорсткі фітосанітарні і природоохоронні норми», - попереджає Олександр Томляк. «А в Україні немає дієвої системи національного контролю за якістю рослинницької продукції», - каже він. За його словами, контроль діє лише для українських виробників на рівні виробництва, а за підприємством контроль закінчується.

«Супермаркети, лоткова торгівля – все це йде без надійних документів про стан якості», - каже він. «Я сам на одному з ринків побачив турецькі томати, які ми прекрасно знаємо, а продавець мені доказувала, не маючи на руках жодного документа крім накладної , що вони з Уманського тепличного комбінату», - згадує Олександр Томляк. «До нас є можливість завозити весь непотріб. В Україні, наприклад, діють найжорстокіші вимоги щодо ядохімікатів, які мають розпадатися на нешкідливі компоненти за добу, яку отруту використовують за кордоном, ми не знаємо і сьогодні на законодавчому рівні не контролюємо», - каже він.

Але громадяни самі мають піклуватися про своє здоров`я. Тим більше, що це дозволяє Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів». «Імпортні харчові продукти мають пройти державну санітарно-епідеміологічну експертизу і отримати висновок за підписом головного державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров'я або його заступника», - пояснює ведучий співробітник Інститут екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя, кандидат біологічних наук Тетяна Воробйова. За її словами, «копія цього документа, в якому є дані щодо виробника продукції, її якості та постачальника, має бути на будь-якому лотку, що торгує овочами і фруктами». «Ви, як покупець, можете вимагати цей документ, в разі його відсутності краще нічого не купувати», - радить фахівець.

Завдання для держави

Проте і держава має підсилити захист вітчизняних виробників. Томатні війни відбувалися між багатьма країнами, тому скористатися закордонним досвідом було б варто. США захищали своїх виробників шляхом започаткування антидемпінгових розслідувань. Так було приблизно десять років тому у відносинах Сполучених Штатів із Мексикою та Канадою. На початку 2000 років Польща захистила власний ринок від угорського томат-пюре, відмовив у введенні пільгового мита у рамках Центральноєвропейської угоди про зону вільної торгівлі саме на цю продукцію.

Багатий досвід мають і росіяни. У травні 2005 року Росія ввела тимчасову заборону на імпорт деяких видів рослинницької продукції з Туреччини через зауваження "Россільгоспнагляду". Щоб розблокувати ці поставки Анкара вимушена була допустити російських фахівців для ознайомлення із технологією та порядком сертифікації у країні цієї продукії.

У 2006 році це питання знов виникло в РФ щодо Туреччини, а також відносно Єгипту. За даними Федеральної служби із ветеринарного та фітосанітарного нагляду, «в партії турецьких лимонів, мандаринів, томатів, кабачків було виявлено діючи речовини триадимефон і паратионметил». І вже цього року фахівці Россільгоспнагляду виявили високі остаточні обсяги пестицидів, нітратів і нітрітів у імпортованій сільгоспродукції.

А де ж українські контролери? Щоправда міністр охорони здоров`я Василь Князевич вже опікується цією проблемою і пообіцяв, що незабаром громадяни почують про активну діяльність на кордоні і української санітарно-эпідеміологічної служби. Ну що ж, почекаємо ще трохи…

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-250628.html