Кожна четверта пляшка питної фасованої води в Україні є бракованою, виявив влітку нинішнього року Держспоживстандарт. Його фахівці перевірили 183 підприємства, які випускають таку продукцію. І лише на третині з них не було порушень. Як і хто контролює якість фасованої води в Україні?
Інспектори Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживацької політики перевірили продукції на суму близько двох мільйонів гривень. І чверть перевіреного не відповідала нормам, повідомили у Держкомітеті з питань технічного регулювання і споживацької політики. Приклади браку – неправильне маркування, неякісна упаковка, поганий смак та запах, відсутність сертифікату відповідності на продукцію, зауважив В'ячеслав Бурковський фахівець Держспоживстандарту.
«Якщо воду бракують за станом маркування – це означає, що там може бути невірно вказаний склад продукту, може бути не вказано позначки «без ГМО», може не бути адреси підприємства-виробника чи вказана вона невірно. А на етикетці інформація повинно вказуватись згідно з встановленими стандартами, нормами й правилами», - пояснив В'ячеслав Бурковський.
Контроль здійснює два відомства
Контролюють якість фасованої води в Україні два відомства – Держспоживстандарт і Державна санітарно-епідеміологічна служба України, розповіла перший заступник Державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська.
«У Держстандарту свої показники якості. Вони перевіряють якість: чи правильно упакована, чи правильно промаркована, чи правильна тара і т.д. Ми ж перевіряємо показники безпеки води за мікробіологічними і хімічними показниками. Це зовсім різні критерії», – сказала Людмила Мухарська.
Перший заступник Державного санітарного лікаря України також додала, що місяць тому в Україні затвердили нові санітарні норми щодо безпеки питної води – зокрема, бутильованої. Вона говорить, що ці норми відповідають європейським стандартам. Проте яким саме – не уточнює.
Незабаром можуть з'явитися нові вимоги до якості питної води
Якість води у пляшках легко перевірити відповідним органам контролю і вони не оминають увагою виробників. У цьому переконує PR-менеджер одного з великих підприємств, які випускають, зокрема, питну воду в пляшках, Олена Шевель.
«Підприємства сертифіковані за міжнародними стандартами якості (зокрема, це стандарт ІSО). У нас комплексна система якості, яка включає і систему управління якістю, і систему управління безпечністю харчових продуктів. На головному нашому заводі працює чотири лабораторії. Якість просто завжди повинна відповідати державним стандартам і це дуже легко контролюється відповідними органами», - аргументувала Олена Шевель.
Досі в Україні не було чітких норм щодо якості питної води, зокрема, фасованої. Водночас на деяких підприємствах її випускали на тих же лініях, що й лимонади. Інститут гігієни та медичної екології АМН України спільно з МОЗ розробив документ, який регламентує вимоги щодо якості та безпеки питної води. Зокрема, тієї, яка продається у пляшках і бутлях. Законопроект уже на розгляді в Міністерстві юстиції України, зауважив професор Інституту В'ячеслав Прокопов.
«Ми прописали усі вимоги до фасованої води. Не лише показники якості і безпеки, але й гігієнічні характеристики. Зокрема, ми прописали, що дитяча вода має продаватися виключно у скляній тарі, бо вона з екологічної точки зору є найбільш безпечною. Ми дотримуємося такої думки, що виробники мінеральної води, які також паралельно виготовляють і безалкогольні напої, повинні мати на своєму підприємстві різні лінії розливу. Тобто фасована вода повинна мати свою, окрему лінію розливу», – говорить В'ячеслав Прокопов.
Якість фасованої води залежить від упаковки. І взагалі це – не такий вже й простий продукт для зберігання, зазначає експерт Валерій Кривоший на прикладі так званого поліпропілену, який є у пластику.
«Я не знаю таких полімерних матеріалів, які б ніщо, нікуди не пропускали. Будь-який матеріал, якщо він буде контактувати з якоюсь рідиною, то ця рідина у той чи інший спосіб буде проникати до того полімерного матеріалу. З іншого боку, вона буде виходити. І все залежить від того, який у цього матеріалу коефіцієнт пропускання по відношенню до водяної пари чи по відношенню до води», - пояснив експерт.
Пляшечка з водою – наймодніший дамський аксесуар у Польщі
Сусідня держава Польща – один із європейських лідерів за кількістю випитої води у пляшках. Пересічний поляк протягом року випиває 80 літрів питної води у пляшках. Це ненабагато менше, ніж, наприклад, середньостатистичний австрієць, чи швейцарець. А ще десять років тому споживання фасованої води у Польщі було втричі меншим, повідомляє варшавський кореспондент Радіо Свобода.
Популярності фасованій воді сприяла потужна реклама. Понад половину польського ринку пляшкової води контролюють великі фірми, що вкладають у рекламу своїх продуктів мільйони злотих. Напрочуд динамічний розвиток польського ринку питної води дав підстави впливовому часопису «Polityka» до іронії. Мовляв, наймоднішим дамським аксесуаром сезону-2010 стала пляшечка з водою.
На сторожі якості питної води, зокрема й пляшкової, у Польщі стоять досить суворі санітарні норми, встановлені Міністерством охорони здоров'я та Міністерством рільництва. Пляшкову воду контролює низка установ – воєводські санітарні інспектори, державні заклади гігієни, Центральна лабораторія радіологічного захисту та інші. Контролюються підприємства, де вода розливається у пляшки та місця, де вона складується. Окремому контролю підлягає пластикова тара та мінеральний склад води.
У свою чергу, за даними експертів польського Державного інституту гігієни, вода у пляшках не відрізняється від звичайної з крану, якщо та відповідає санітарним нормам.
Після перевірок Держспоживстандарту виробників фасованої води оштрафували на 229 тисяч гривень. До адміністративної відповідальності притягнули понад півсотні посадовців.
«Якщо воду бракують за станом маркування – це означає, що там може бути невірно вказаний склад продукту, може бути не вказано позначки «без ГМО», може не бути адреси підприємства-виробника чи вказана вона невірно. А на етикетці інформація повинно вказуватись згідно з встановленими стандартами, нормами й правилами», - пояснив В'ячеслав Бурковський.
Контроль здійснює два відомства
Контролюють якість фасованої води в Україні два відомства – Держспоживстандарт і Державна санітарно-епідеміологічна служба України, розповіла перший заступник Державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська.
«У Держстандарту свої показники якості. Вони перевіряють якість: чи правильно упакована, чи правильно промаркована, чи правильна тара і т.д. Ми ж перевіряємо показники безпеки води за мікробіологічними і хімічними показниками. Це зовсім різні критерії», – сказала Людмила Мухарська.
Перший заступник Державного санітарного лікаря України також додала, що місяць тому в Україні затвердили нові санітарні норми щодо безпеки питної води – зокрема, бутильованої. Вона говорить, що ці норми відповідають європейським стандартам. Проте яким саме – не уточнює.
Незабаром можуть з'явитися нові вимоги до якості питної води
Якість води у пляшках легко перевірити відповідним органам контролю і вони не оминають увагою виробників. У цьому переконує PR-менеджер одного з великих підприємств, які випускають, зокрема, питну воду в пляшках, Олена Шевель.
«Підприємства сертифіковані за міжнародними стандартами якості (зокрема, це стандарт ІSО). У нас комплексна система якості, яка включає і систему управління якістю, і систему управління безпечністю харчових продуктів. На головному нашому заводі працює чотири лабораторії. Якість просто завжди повинна відповідати державним стандартам і це дуже легко контролюється відповідними органами», - аргументувала Олена Шевель.
Досі в Україні не було чітких норм щодо якості питної води, зокрема, фасованої. Водночас на деяких підприємствах її випускали на тих же лініях, що й лимонади. Інститут гігієни та медичної екології АМН України спільно з МОЗ розробив документ, який регламентує вимоги щодо якості та безпеки питної води. Зокрема, тієї, яка продається у пляшках і бутлях. Законопроект уже на розгляді в Міністерстві юстиції України, зауважив професор Інституту В'ячеслав Прокопов.
«Ми прописали усі вимоги до фасованої води. Не лише показники якості і безпеки, але й гігієнічні характеристики. Зокрема, ми прописали, що дитяча вода має продаватися виключно у скляній тарі, бо вона з екологічної точки зору є найбільш безпечною. Ми дотримуємося такої думки, що виробники мінеральної води, які також паралельно виготовляють і безалкогольні напої, повинні мати на своєму підприємстві різні лінії розливу. Тобто фасована вода повинна мати свою, окрему лінію розливу», – говорить В'ячеслав Прокопов.
Якість фасованої води залежить від упаковки. І взагалі це – не такий вже й простий продукт для зберігання, зазначає експерт Валерій Кривоший на прикладі так званого поліпропілену, який є у пластику.
«Я не знаю таких полімерних матеріалів, які б ніщо, нікуди не пропускали. Будь-який матеріал, якщо він буде контактувати з якоюсь рідиною, то ця рідина у той чи інший спосіб буде проникати до того полімерного матеріалу. З іншого боку, вона буде виходити. І все залежить від того, який у цього матеріалу коефіцієнт пропускання по відношенню до водяної пари чи по відношенню до води», - пояснив експерт.
Пляшечка з водою – наймодніший дамський аксесуар у Польщі
Сусідня держава Польща – один із європейських лідерів за кількістю випитої води у пляшках. Пересічний поляк протягом року випиває 80 літрів питної води у пляшках. Це ненабагато менше, ніж, наприклад, середньостатистичний австрієць, чи швейцарець. А ще десять років тому споживання фасованої води у Польщі було втричі меншим, повідомляє варшавський кореспондент Радіо Свобода.
Популярності фасованій воді сприяла потужна реклама. Понад половину польського ринку пляшкової води контролюють великі фірми, що вкладають у рекламу своїх продуктів мільйони злотих. Напрочуд динамічний розвиток польського ринку питної води дав підстави впливовому часопису «Polityka» до іронії. Мовляв, наймоднішим дамським аксесуаром сезону-2010 стала пляшечка з водою.
На сторожі якості питної води, зокрема й пляшкової, у Польщі стоять досить суворі санітарні норми, встановлені Міністерством охорони здоров'я та Міністерством рільництва. Пляшкову воду контролює низка установ – воєводські санітарні інспектори, державні заклади гігієни, Центральна лабораторія радіологічного захисту та інші. Контролюються підприємства, де вода розливається у пляшки та місця, де вона складується. Окремому контролю підлягає пластикова тара та мінеральний склад води.
У свою чергу, за даними експертів польського Державного інституту гігієни, вода у пляшках не відрізняється від звичайної з крану, якщо та відповідає санітарним нормам.
Після перевірок Держспоживстандарту виробників фасованої води оштрафували на 229 тисяч гривень. До адміністративної відповідальності притягнули понад півсотні посадовців.
07.09.2010
Экологическое руководство для покупателей и продавцов рыбной продукции. Полный текст с иллюстрациями. (PDF, 12.5 Mb)
Online-версия издания