"Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути засекречена" ст.50 Конституції України

середа, 18 серпня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [FOOD] Органіка – не хімія

Різноманітні рухи за збереження життя на планеті, за здоровий спосіб життя і здорове харчування щодалі більше набирають обертів у Європі. Відгуки цих суспільних новацій долітають і до України, проте часто у спотвореному вигляді. Відколи у 1997 році почала мусуватися тема щодо використання генної інженерії у продуктах харчування, науковці так і не змогли підтвердити чи спростувати шкідливість цих продуктів. Проте люди хотіли вберегтися і знати. Тепер маємо маркування «без ГМО» навіть на питній воді та презервативах. Тепер до нас дійшла інша європейська хвиля за здорове харчування, і в деяких супермаркетах України вже з'явилися полички товарів із табличкою «органічні продукти».

Давно забуте старе

Органічні продукти – це продукти, вирощені відповідно до певних стандартів, які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, а також забороняють використання генетично-модифікованих продуктів (ГМО). Наприклад, у сільському господарстві на полях не використовують мінеральних та хімічних добрив, а для боротьби зі шкідниками застосовують фізичні та біологічні методи: ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими. У тваринництві особливу увагу приділяють кормам (без консервантів, стимуляторів росту та збудників апетиту) та безстресовим умовам утримання й транспортування, заборонено використовувати антибіотики та гормони. Щодо продукції заборонено рафінування, мінералізація та інші прийоми, які вбивають поживні властивості продукту, а також додавання ароматизаторів, барвників тощо. Таке виробництво корисне не лише для людини, а й для довкілля. Катерина Малькова, менеджер проектів Міжнародної благодійної організації «Інформаційний центр «Зелене досьє», відзначає, що органічне господарство – це не лише зменшення забруднення довкілля, а й змога для ґрунту, флори та фауни відновитися.

«Органічний рух бере свій початок у Швейцарії, – розповідає генеральний менеджер Міжнародної громадської асоціації учасників біовиробництва «БІОЛан Україна» Костянтин Яковчук-Бесараб. – Там процес пішов знизу: кілька фермерів об'єдналися з ідеєю випускати продукт без зайвої хімії і позначали свій продукт обумовленим логотипом. Пізніше утворилася асоціація, так дійшло до державного рівня». Фахівець стверджує, що органічне землеробство не є новинкою і для нашої держави, адже українці займалися землеробством з діда-прадіда, проте останнім часом навчилися не на користь власному здоров'ю полегшувати свою працю хімічними препаратами.

Органіка поза законом?

Сьогодні знову спостерігається тенденція повернення до природних сільськогосподарських прийомів. І від цього, здовалося б, мали вигравати споживачі: органічна їжа містить більше вітаміну С та кальцію, магнію, заліза, хрому, а також на 10-15% більше фенольних сполук та антиоксидантів, які протидіють ракові; молочна та м'ясна продукція містить більше жирних кислот, вітаміну Е та А. Але споживач не виграє. «У нас не регламентується на законодавчому рівні органіка, – розставляє крапки над «і» Костянтин Яковчук-Бесараб, – а це означає, що будь який виробник може видати який завгодно продукт за органічний, наприклад, банально назвавши звичайний кефір «Органік-кефір». Таким чином легко ввести в оману покупця, який не має чіткого розуміння, що ж таке органічні продукти». От і виходить, що абсолютно здоровий продукт досі ніяк не означений і не захищений в українському законодавстві, яке не дає навіть чіткого визначення екологічно чистим продуктам. У нас і досі не прийнято закону про органічне виробництво. Законопроект «Про органічне виробництво» був прийнятий Верховною Радою у першому читанні ще у травні 2005 року, проте далі справа не пішла. От і думай, як перевірити, що ж пропонують виробники. «Теоретично, мали б бути спеціальні прилади, які спектрально можуть визначити те воно чи не те, – коментує ситуацію президент Всеукраїнської профспілки винахідників та інноваторів Євген Рудницький. – А взагалі для цього є служба захисту споживачів з лабораторіями (щоправда, несертифікованими за євростандартами), де за ваші гроші будь-який аналіз проведуть». Проте ситуація з неприйнятим законопроектом не кінець світу. Консультант із маркетингових питань «БІОЛан Україна» Ольга Хоменко пояснює, що український виробник органічної продукції в ситуації українського «беззаконня» може сертифікувати продукцію за міжнародними нормами права. «В основному така процедура відбувається за європейськими стандартами, оскільки їм більше вірять, – роз'яснює фахівець. – Окрім того, ТОВ «Органік стандарт», що був створений в рамках українсько-швейцарського проекту «Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні», нещодавно акредитувалося і може здійснювати інспекцію та сертифікацію органічного виробництва». Проте «завислий» проект щодо органічних продуктів грає не на руку споживачам, адже продукт може називатися як завгодно, а позиватися на нього можна лише якщо його рекламують як органічний і лише до судів європейського рівня. Тому, щоб не бути обманутим, потрібно звертати увагу на такі дві обов'язкові деталі: маркування продукції як органічної та назва сертифікаційного органу, який тестував продукцію. При експорті ж продукції можна сертифікувати її відповідно до вимог країни, в яку ввозиться товар. Тільки от експорту як такого майже немає. Поки вивозяться лише невеликі партії круп до Росії. Перш за все, тому, що попит на органічну продукцію зростає, тому українські виробники працюють на забезпечення українських споживачів, пояснює Костянтин Яковчук-Бесараб повідомив і наводить статистику: «В урбаністичних центрах східних регіонах нашої держави близько 10% споживачів готові купувати органічні продукти!». Тому поки органіка їде до нас, цьогоріч в основному з Італії та Польщі.

Перспективи і проблеми вітчизняних виробників
У Федерації органічного руху щодо екологічних перспектив України налаштовані оптимістично. Відповідно до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, планується стимулювати ведення органічного сільського господарства, створити систему його сертифікації та збільшити показник вирощування органічних культур до 10%. Проте завідувач сектором міжнародних проектів Інституту агроекології та економіки природокористування НААН України Марина Козловська вказує на інші слизькі місця, на які можновладці не звернули уваги. «В умовах СОТ на всі напрями ринку мали б бути державні програми, і дуже добре було б суспільству поцікавитись, а чи вони є? Прийнято купу законодавства, яке дуже слабо відповідає вимогам СОТ», – вказує орієнтир для законодавців пані Марина. На думку фахівця, для українських виробників найбільша перспектива вийти на міжнародні ринки якраз за органічною продукцією, тому що по ній менше процедур із сертифікації – звичайно, якщо виробник упевнений, що його продукція – органічна. «Я думаю, що у нас і 10% фермерів не знають, які там вимоги. У нас і внутрішній органічний ринок дуже слабкий, дуже мало інформації про переваги цієї продукції, а вже треба було б перейти від обклеювання поліклінік рекламами ліків до реклами чи хоча б інформування про органічні продукти – далеко не в кожної бабці вони зараз такі, село у нас теж споживає чимало усяких отрутохімікатів та гормонів з антибіотиками», – показує реалії пані Козловська. Ще однією проблемою є те, що в Україні немає власної системи та кадрів для сертифікації органічної продукції, працює швейцарський проект з швейцарськими експертами, своїх кадрів ми не готуємо – хоча аграрних вузів більш ніж достатньо. Добре було б створити національну програму з обстеження наших ґрунтів на спроможність виробляти органічну продукцію рослинництва чи тваринництва, тоді сформувати держзамовлення для дітей та лікарень, а тоді вже думати про експорт. Бо щоб був експорт, мають бути пристойні партії. Багато м'ясної продукції могло б бути на випасах, якщо їх сертифікувати належним чином. Все це називається – культура виробництва і споживання, культура управління власними ресурсами. «Тут могло б бути чимало міжнародних проектів з донорської підтримки та інвестицій – але не вистачає кадрів для сертифікації, не побудовані маркетингові ланцюги – а ринок дуже перспективний і стрімко розширюється як у світі, так і в Україні, – підсумовує Марина Козловська. – Тільки треба будувати моделі переробки, а не зависати в стані сировинної зони, на рівні первісного суспільства! Якщо ми не навчимось ставити послідовні питання і відшукувати на них послідовну відповідь, то ми замість шляху до Європи скоро будемо всі підручними на азійських ринках».

Що? Де? Скільки?

Сьогодні в столиці органічні продукти харчування можна купити в більшості великих супермаркетів: «МегаМаркет», «Білла», «Метро», «Вест Лайн», «Чумацький шлях», «Фуршет», «Шереметьєв», «Край», «Кантрі Лайф». Окрім того нещодавно в Києві відкрився перший органічний магазин «Натур Бутік» (вул. Кіквідзе, 6). Також органічні продукти вже є в Маріуполі (супермаркети «Тел-Мар») та Донецьку (супермаркети «Ненажера»). Окрім того можна скористуватися інтернет-магазином http://naturalfood.products.in.ua/ – ціни помірні й асортимент обіцяють розширити.

Ціни на органіку звичайно вищі, ніж на звичайні продукти. Олію італійського чи грецького виробництва можна придбати за 60 та 90 гривень відповідно. Плитка екологічно чистого французького шоколаду коштує 35 грн., півкіло зеленої французької сої – 43 гривні, а справжня італійська кава – всього 95 грн. Чай Mighty Leaf, кожен пакетик якого зшитий вручну з 100%-ї невибіленої бавовни, обійдеться в 75 грн. за упаковку з 15 пакетиків. Поряд з імпортованою органікою на полицях наших магазинів можна знайти і продукцію вітчизняного виробництва: вітчизняні органічні джеми та сиропи, два види соку, сухофрукти та набори для приготування узварів, а також органічну м'ясну продуктію зі свинини випускають під торговою маркою «Пан Еко» (наприклад, органічні ягідні сиропи потягнуть на 57-60 грн. за пляшку). Також в асортименті є крупи ТОВ «Круп'яний дім» (ТМ «Жменька») та пластівці ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів (ТМ «Геркулес»), гречана, ячна, перлова та пшенична крупи від ТОВ «БІОЛан Україна» (13 -16 грн. за кг.). ціни, може, й кусаються, проте на харчуванні, а отже, й на здоров'ї, якщо є змога, краще не економити. Багацька Любов
http://www.ut.net.ua/online/210/0/113/

Немає коментарів:

Дописати коментар