Відкриття французів та продовольча безпека України: зв'язок, наслідки, перспективи

 

·        

Власний кореспондент Укрінформу у Франції Роман Сущенко

Дев'ята зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES), що завершилася минулої неділі, попри критику вітчизняних ЗМІ все ж мала низку цікавих месиджів. Один з них пролунав з вуст міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка і був пов'язаний з розвитком українського агросектору. На його переконання, у найближчому десятилітті економічне лідерство перейде від країн постачальників енергоносіїв до країн, що є лідерами за запасами продовольчих ресурсів. Власне, до останніх належить і Україна. Хоча, за словами Порошенка, результат змагання залежатиме від того, як Україна скористається такою перевагою.

Перспективну амбіцію українського міністра підтверджують і дослідження вітчизняних вчених, які прогнозують в Україні вже у 2017 році понад 80 млн тонн врожаю зернових. Такий результат, на думку вчених-аграріїв, повинні забезпечити нові, більш продуктивні сорти зернових, достатня кількість добрив та сучасні засоби захисту рослин. Частина науковців переконана, що заощадити на останніх теоретично могли б генетично модифіковані культури. Хоча їх вирощування в Україні офіційно заборонено, вітчизняні науковці покладають на ГМО певні надії. "Підживити" роздуми українського уряду та академічних кіл у цьому контексті дозволить ще одна надзвичайна подія, яка сталася цього тижня не на березі гостинного Криму, а за три тисячі кілометрів від нього на захід у Франції.

Французькі вчені зробили сенсаційне відкриття, довівши зв'язок між захворюванням на рак та генетично модифікованими рослинами, зерно яких вже близько 15 років успішно продається та переробляється на європейському ринку. Новину одразу поширили фактично усі світові ЗМІ, а її наслідки обіцяють стати катастрофічними не лише для агротрейдерів, агровиробників та чиновників, а й для продовольчої безпеки Євросоюзу в цілому.

Історія дослідження розпочалася у 2007 році. Тоді група французьких вчених під керівництвом професора молекулярної біології університету Кана Жіля-Еріка Сераліні вирішила провести серію таємних експериментів. Їхня мета - дослідити вплив ГМО культур на організм тварин упродовж тривалого часу.

Початкове фінансування проекту погодився надати власник мережі супермаркетів Auchan Жерар Мюльє. Французький мільярдер, прибутки якого значно впали після появи кілька років тому випадків інфікування європейських споживачів вірусом коров'ячого сказу через продукти тваринного походження, збирався таким способом захистити бізнес від нових скандалів.

Проект дослідження розпочався під кодовою назвою Vivo і мав ознаки трилера. Щоб не викликати підозр, представники дослідницької групи таємно придбали в Канаді партію генетично модифікованого насіння кукурудзи NK 603 найбільшого глобального виробника трансгенного насіння - американської компанії Monsanto - і переправили їх до французького порту Гавр. Звідти, дотримуючись правил конспірації, вчені перевезли насіння в університетську лабораторію, де і розпочали досліди. Побоюючись витоку інформації, французи уникали згадувань теми досліджень у телефонних розмовах та електронному листуванні, і навіть не розповідали про нього рідним та близьким. Для спілкування між собою вони вигадали спеціальні коди, гідні уваги пентагонівських криптологів.

Відібравши 200 білих пацюків, вчені розділили тварин на три різні групи з умовними назвами "J", "K" та "L". Для них придумали три різних меню, яке стало раціоном тварин упродовж наступних 2-х років. Група "J" харчувалася лише однією генетично модифікованою кукурудзою NK 603. Меню групи "K" складалося виключно з модифікованої кукурудзи, яка пройшла обробку одним з найбільш поширених в світі гербіцидом Roundup. Група "L" з апетитом ласувала звичайною кукурудзою, обробленою тим самим гербіцидом. Результати дослідження перевершили найсумніші очікування французьких учених.

Досліди довели зв'язок між продуктами з ГМО та високою смертністю тварин. При цьому, найбільш висока смертність спостерігалася у тварин, що вживали модифіковане насіння кукурудзи, оброблене пестицидом. У тварин виявлено ракові пухлини розміром з тенісну кульку. Поява злоякісних пухлин у тварин спостерігалася з 4-го місяця, а між 13-м і 20-м місяцями годування тварини масово гинули. У результаті спеціальної дієти зафіксовано серйозні патології молочних залоз, нирок та печінки, різко скоротилася тривалість життя. Пухлини були настільки великими, що ускладнювали пацюкам дихання та травлення. Серед гризунів, що харчувалися модифікованою кукурудзою, передчасно померли 70%, а в контрольній групі - лише 20% особин.

За словами керівника проекту вперше в світі генетично змінений продукт і застосовуваний з ним пестицид були оцінені з точки зору їх впливу на здоров'я більш тривалий період і більш повно, ніж це робилося представниками урядів та харчової промисловості. На думку Жіля-Еріка Сераліні, продукти з ГМО токсичні, а їх споживання призводить до фатальних наслідків. Учений нагадав, що кормова генетично модифікована кукурудза потрапляє на стіл європейців у вигляді м'яса, молока, яєць та похідних продуктів упродовж останніх 15 років. А європейські норми з дослідження та сертифікації такої продукції передбачають лише тримісячний термін перевірки. Вчений має намір більш широко оприлюднити результати свого дослідження, для чого зняв фільм та написав книжку під назвою "Чи всі ми піддослідні?".

Реакція екологів та єврочиновників не забарилася. Перші "б'ють у дзвони", інші знизуючи плечима, заявляючи про початок тотальних перевірок. Політики намагаються отримати свої дивіденди. Транснаціональні корпорації спростовують чутки про масову відмову від вживання продуктів з ГМО. На їхню думку, вчені дослідили вплив лише одного сорту кукурудзи на тварин, а їх існує сотні. Крім того, загальновідомо, що організм пацюків схильний до онкологічних захворювань. Ситуацію ускладнює і криза в Європі, а вартість лише одного подібного дослідження оцінюється у 100 млн євро.

Напевно зарано ще робити радикальні висновки. Втім, консервативний підхід, який часто використовують в Україні під час ухвалення стратегічних рішень, у цьому випадку зайвим не буде, особливо коли йдеться про продовольчу безпеку. Певну загрозу у цьому контексті може становити експортна складова та нелегальний сектор.

За даними Держспоживстандарту, в Україні 6% продуктів харчування містять ГМО. На думку експертів, фактично всі модифіковані продукти на сьогоднішній день нелегальні, адже, згідно з законом про біобезпеку від 2005 року, легальними можуть бути тільки зареєстровані ГМО, а такі в країні поки відсутні. За неофіційними даними, із загального обсягу посівів сої генно-модифікованими в Україні є до 70%, кукурудзи - 10-20%, соняшнику - понад 10%. Під культурами з ГМО зайнято понад 1 млн гектарів, або 3% усіх сільгоспугідь країни.

Роман Сущенко, ПАРИЖ. 21 вересня 2012 року.

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/vidkrittya_frantsuziv_ta_prodovolcha_bezpeka_ukraiini_zvyazok_naslidki_perspektivi_1757446