Еда без химии: украинские фермеры учатся производить "чистые" продукты, но стоят они в три раза дороже

"Органика" в три раза дороже. Фото:  kievskaya.com.ua

 

Килограмм органически выращенного картофеля в магазине может стоить 30 грн, лук - 60 грн, а кило петрушки - от 50 до 150 грн в зависимости от производителя

Крымчане, хотя и с отставанием от европейцев, но также начализаботиться о здоровом питании и тратить драгоценное время на поиски продуктов, содержащих минимум химии. Последнее занятие пока тяжело назвать успешным. Если в столице давно есть как сетевые, так и стационарные магазины, а также рестораны, где можно купить «чистую» еду, то на полуострове таких нет, а экопроизводителей пока единицы.

«В Крыму сейчас всего шесть небольших предприятий, которые могут на законных основаниях производить органическую продукцию (то есть ту, что не подлежала химической обработке. — Авт.). В основном это зерновые, есть молоко и виноград, а вот овощи с фруктами, к сожалению, у нас не выращивают. Сейчас получают сертификат на производство органической продукции несколько крымских пасек. Получить все разрешения — это не быстрое дело, и оно может занять около трех лет, если вы до того обрабатывали химией землю», — говорит Наталья Городецкая, возглавляющая общественную организацию «Slow Food Крым», которая как раз популяризирует идеи органического фермерства.

Предприятие, пожелавшее получить свидетельство о том, что выпускаемая продукция органически чиста, должно пройти несколько уровней проверок. «Мы анализируем состав грунта, — объясняет старший инспектор фирмы, выполняющей экспертизы под заказ, Иван Гавран. — Можем планово или, если вдруг возникли сомнения, то и внепланово забрать на проверку выращиваемые предприятием культуры. Самое сложное — это следить за соблюдением правил, потому что некоторые минеральные удобрения, например, азот, очень подвижны, и его не всегда возможно обнаружить. Мы следим также за тем, что предприятие покупает, какие услуги получает, чтобы исключить возможности тайного приобретения химии. Проверяется вся деятельность хозяйства вплоть до общения с соседями и трактористами».

Хлебцы из «органики». В создание производства вложили $1 млн. Фото: А. Керменчикли

По словам экспертов, первая ошибка потребителя — путать органичность и экологичность. Так, яблоко, не обработанное никакими минеральными удобрениями, можно назвать органичным. Но если оно было доставлено самолетом и упаковано в неразлагаемую фольгу или полиэтилен, то оно уже не может называться экологичным, так как косвенно «поучаствовало» в загрязнении окружающей среды. Последние вы можете вырастить сами или приобрести у бабушек, если уверены в том, что они никак не повредили экосистеме, пока вырастили плоды и довезли их до рынка.

Официально экологически чистые продукты в Крыму никто не производит и не продает. А вот «органика» на рынке начинает появляться. Узнать ее можно по значку на этикетке — зеленому деревцу в кружочке. Одиссей Пипия руководит еще молодым предприятием, производящем хлебцы из органически чистого зерна, выращенного в Крыму: «Специи мы, правда, везем из-за границы. У нас таких не делают. Пришлось много вложить в организацию компании — около $1 млн, но мы не завышаем цены на продукцию». Кстати, лишние траты ждут каждого, кто решит производить «органику». За одну только экспертизу земли придется отдать по 4 тыс. грн за 5 га.

 

Чтобы молоко было «чистым», скот нельзя кормить химией. Фото: partizan.crimea.ua

«ОРГАНИКА» В ТРИ РАЗА ДОРОЖЕ

Из-за отказа от минеральных удобрений, а также затрат на проведение экспертизы и получение сертификатов цена на продукт неизбежно растет. Как объяснил директор фирмы по производству органических удобрений Арсений Бордзицкий, грядки приходится засыпать навозом или пользоваться специально разработанными биосмесями: «Допустим, селянин получал 50 центнеров пшеницы с гектара на минеральных удобрениях, а теперь будет получать только 30 центнеров. Если за тонну он раньше брал 800 гривен, теперь она будет стоить 3000 гривен».

Килограмм органически выращенного картофеля в магазине может стоить 30 грн, лук — 60 грн, а кило петрушки — от 50 до 150 грн в зависимости от производителя. Такой скачок цен эксперт по органическому земледелию Иван Гавран объясняет тем, что рынок в Украине не слишком развит, а производитель, не имея конкурентов, может ставить такие цены, какие посчитает нужными: «В среднем стоимость возрастает на 10—30% на овощи и фрукты. А вот мясо и молоко могут прибавить в цене от 50% до 300%».

Автор: Керменчикли Арсен

http://www.segodnya.ua/regions/krym/Eda-bez-himii-ukrainskie-fermery-uchatsya-proizvodit-chistye-produkty-no-stoyat-oni-v-tri-raza-dorozhe.html

Учені: їсти гарячу їжу з пластикового посуду небезпечно для здоров'я

Отруйне з'єднання меламін, що раніше потрапило до дитячого харчування та вбило китайських дітей, знову викликає побоювання експертів. Воно може виділятися з контейнерів для продуктів харчування, якщо в них знаходиться гаряча їжа.

Сліди меламіну знайшли в сечі групи добровольців, що їли суп з локшиною з пластикових мисок, виготовлених із застосуванням меламіну. Такі висновки дослідження Медичного університету Гаосюн (National Sun Yat-Sen University, Тайвань). У добровольців концентрація з'єднання була підвищена через 12 годин після їжі у порівнянні з контрольною групою, що їла з керамічного посуду.

Меламін – органічна сполука, яку широко застосовують при виробництві фарбників, смол, пластиків і гербіцидів. Її можна знайти в посуді, клеї, дошках. У 2008 році в Китаї від отруєння меламіном померли, щонайменше, шість дітей, а більше 300 тис. захворіли. З'єднання провокує виникнення каменів у нирках.

http://www.osvita.org.ua/news/68779.html

Половина їжі світу йде у сміття

Богдан Цюпин

Лондон – У той час, як близько мільярда людей у світі щодня недоїдає, щороку марнується близько двох мільярдів тонн їжі. Такими є висновки дослідження британської установи Institution of Mechanical Engineers. 
Те, що багато харчів зараз марнується, чимало людей загалом знають і без наукових досліджень. Є активісти, які самостійно намагаються вирішувати цю проблему, але вона насправді має глобальні масштаби.
 
 
Представник дослідників із британського Інституту інженерів-механіків Тім Фокс розповідає, що харчові продукти пропадають не лише в заможних, але й у бідних країнах.
 
«Причини загалом дві. Вони залежать від рівня розвитку економіки конкретної країни. Якщо це країна, що розвивається, то втрати відбуваються на початкових етапах системи – тобто між полем і місцем продажу. Наприклад, в екваторіальній Африці та Індії від 35% до 50% фруктів та овочів пропадає через погану інфраструктуру, проблеми з транспортуванням і зберіганням», – зазначає Тім Фокс.
 
«З другого боку, у розвинених країнах марнування спричинене поганими механізмами маркетингу, а також діями споживачів. Наприклад, від 30% до 50% харчів, які купують в Британії та США, вдома йдуть у смітник», – додає він.
 
В Україні пропадає до половини врожаю
 
Україну у звіті названо типовим прикладом пострадянських держав, де від 25% до 50% врожаю зерна пропадає через погані умови переробки і  складування.
 
У документі мовиться, що з 24 мільйонів тонн збіжжя, які у середньому збирає щороку Україна, від 6 до 12 мільйонів тонн зазнають шкоди під час зберігання.  
 
Фахівці та активісти нагадують, що за даними ООН населення Землі 2075 року становитиме 9,5 мільярди. Харчування потребуватимуть додаткові три мільярди людей.
 
Один зі способів забезпечення голодних очевидний вже зараз – харчові ресурси треба використовувати ефективніше, бо марнується не просто їжа, а також вода і енергія, наприклад, нафтопродукти у сільському господарстві.
 
«Любіть їжу – ненавидьте відходи»
 
У Великій Британії є організації, які на місцевому рівні намагаються вирішувати цю проблему, яка має глобальні масштаби.  
 
Організація Love Food Hate Waste («Любіть їжу – ненавидьте відходи») проводить просвітницьку кампанію проти марнування їжі, а також дає практичні поради британцям, як зменшити кількість харчових відходів.
 
Серед порад – інструкції щодо зберігання, приготування їжі та використання залишків.
 
Крім організацій, є також самостійні активісти, які, наприклад, закликають крамниці чи їдальні віддавати їм непродані харчові продукти, і вони самі готують обіди для безпритульних.
 
Тим часом, щоб давати раду величезній проблемі харчових відходів, у Британії шукають виходу і будують фабрики, які використовують харчові відходи для переробки на добрива для сільського господарства.
 
При цьому також виробляють електроенергію. У Британії вважають, що подібних фабрик-електростанцій у найближчому майбутньому буде щораз більше.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24824076.html

50% продуктів у світі пропадає марно, - експерти

Британські науковці підрахували, що половина їжі на Землі пропадає марно.

Експерти британського товариства інженерів-механіків встановили, що від 30% до 50% вирощеної і виробленої на Землі їжі, що становить близько 2 мільярдів тонн, ніхто не з'їдає, повідомляє УНІАН з посиланням на ВВС.

Жителі найбагатших регіонів планети – США і країн Європи – половину продуктів викидають після придбання.

Згідно з оприлюдненою ВВС доповіддю, безглуздо вироблені надлишки їжі утворюються унаслідок поєднання чинників: суворого контролю за продажем прострочених продуктів, поганого збирання врожаю і марнотратства споживачів. У доповіді наголошується на тому, що величезні обсяги прісної води – близько 550 мільярдів кубометрів – використовується у світі на вирощування продуктів, які згодом викидаються на смітники. Автори називають такий стан речей трагічним, і заявляють, що планеті, чисельність населення якої до 2075 року, за прогнозами, зросте на три мільярди – до 9,5 мільярда осіб, варто задуматися про стратегію розумного харчування.

http://zik.ua/ua/news/2013/01/10/387830