"Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути засекречена" ст.50 Конституції України
четвер, 27 серпня 2009 р.
§ TURTLE NEWS: [FOOD] Украинский сыр: проверка на качество
середа, 26 серпня 2009 р.
§ TURTLE NEWS: [FOOD] Бутилированная вода: что показали новые проверки
В частности, на предприятии ООО "Талая Вода-Харьков" в результате замены предочистных фильтрующих элементов, наладки технологического процесса доочистки воды, замены трубопроводов, дополнительной фильтрации перед наливом в цистерны – при повторной проверке отклонений от технических условий не установлено.
Вместе с тем, как сообщили "Вечернему Харькову" в "Харьковстандартметрологии" проведены испытания питьевой воды и сделаны сравнения на соответствие гигиеническим нормативам, утвержденным Постановлением Главного государственного санитарного врача Украины №12 от 04.09.2008 г.
Результаты этих сравнений выглядят следующим образом.
Не соответствовала требованиям Постановления № 12 следующая продукция:
- вода питьевая артезианская негазированная "Шестаковская" (изготовитель ООО "НПЦ "Даника Плюс"):
• по завышенным нитратам – 17,5 мг/дм3 при норме не более 10 мг/дм3;
• по завышенному содержанию кремния – 21,8 мг/дм3 при норме не более 10 мг/дм3;
• по завышенному содержанию кадмия – 0,005 мг/дм3 при норме не более 0,001 мг/дм3;
- вода питьевая артезианская доочищенная негазированная "Крыжана" (изготовитель ООО "Талая Вода-Харьков"):
• по завышенному содержанию железа – 0,27 мг/дм3 при норме не более 0,2 мг/дм3.
В связи с этим предложено направить письма на данные предприятия от Общественного совета по контролю качества питьевой воды о необходимости доведения показателей качества и безопасности питьевой воды до норм, установленных в гигиенических нормативах, утвержденных Постановлением Главного государственного санитарного врача Украины №12 от 04.09.2008 г.
пʼятниця, 21 серпня 2009 р.
§ TURTLE NEWS: [CHEM] Нитрозаминовое поколение
Причины болезней Паркинсона и Альцгеймера — в «химических овощах»?
середа, 19 серпня 2009 р.
автор: Наталья МИЧКОВСКАЯ 19.08.09, 10:00
четвер, 13 серпня 2009 р.
§ TURTLE NEWS: [FOOD] Неякісний імпорт знищує українського с/г виробника
В Україні взаємовідношення у сфері виробництва і реалізації харчових продуктів — одного з головних чинників, що забезпечують здоров'я населення країни, — нині регулюють такими чинними законами:
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994р.;
Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997р. (в редакції закону від 06.09.2009р.);
Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1998р.;
Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення, або подальше використання неякісної та небезпечної продукції від 14.01.2001р.;
Закон України «Про підтвердження відповідності».;
Постанова КМ України «Порядок відбору пробних (зразків) харчових продуктів».
При вступі України до Євросоюзу нам необхідно підпорядкувати свою законодавчу базу, яка б відповідала вимогам до продуктів харчування і сировини європейських країн. Для визначення ГМО в м'ясних продуктах в Україні діє лише 5 державних лабораторій, тоді як в Москві — 50. Відповідно до стандарту ДСТУ-ISO-17025 атестат НАНУ отримали 25 лабораторій. Із вищих закладів ветеринарної медицини України, лише в Білоцерківському державному аграрному університеті можна провести аналіз — ПЛ.Р (збільшення …, або фрагментів ДНК).
У виступі Юрія Мельника, міністра АПК, прозвучало, що аграрний сектор України завершив 2008 рік приростом валової продукції на 17,5%, що вплинуло на всю економіку країни і становило 21% від загального рівня. Отримано 53,3 млн. тонн зерна. Загалом показники в рослинництві задовільні, за винятком цукрового буряка. Галузь тваринництва теж дала приріст, але лише на 1% завдяки яєчному і м'ясному птахівництву. В інших напрямках спостерігається певний спад.
На даний момент м'ясна галузь України тримається на 400 тваринницьких комплексах і 70 переробних комбінатах. Саме вони є тією діючою інфраструктурою, що може забезпечити подальший розвиток тваринництва в Україні. Тому, через них можна забезпечити вирощування племінних тварин, їх продаж населенню, стабільний збут продукції і впровадження стандартів, яких вимагає ЄС.
Світова економічна криза зумовила розвиток негативних тенденцій у вітчизняному агропромисловому комплексі. В Україні за 9 місяців 2008 року закуплено від усіх категорій с/г товаровиробників 445 тис.тонн живої ваги худоби та птиці, що на 17% менше проти відповідного періоду 2007 року. Частина господарств населення в загальному обсягу купівлі худоби та птиці, в порівнянні з січнем 2007 року, зменшилася з 38,9% до 34,3%.
В Україні споживання м'яса та м'ясопродуктів на душу населення — одне з найнижчих в Європі. За оцінками експертів, Україні щороку не вистачає 200-250 тис. тонн м'ясної сировини. Ні для кого зі споживачів і виробників не секрет, що в останні роки до України імпортується велика кількість сировини. Обсяг імпорту м'ясної сировини в Україну у 2008 році становив 530 тис.тонн і лише 20% її відповідало стандарту! За І півріччя 2009 року в Україну було імпортовано 25 тис. тонн свинини, що в 5 разів більше, ніж за відповідний період 2008 року. До речі, ввезена продукція — підвищеного ризику. На думку Голови Держкомітету ветмедицини П.Вербицького, на розширений контроль (це дослідження сальмонел, стафілококів, гормонів і інше) не всі бізнесмени погоджуються. На думку експертів, основним фактором збільшення імпорту м'яса в Україну є зниження рівня захисту вітчизняного товаровиробника. М'ясна промисловість та приватні підприємці швидко переходять працювати з відносно дешевою імпортною сировиною, лишаючи поза увагою сировину вітчизняного товаровиробника, яка більш високої якості і за вищі ціни.
Стабілізація чисельності поголів'я й відродження вітчизняного тваринництва, можливі за активного державного втручання шляхом створення комплексної програми підтримки національного виробника та внесення корективів до діючої експортно-імпортної політики.
Невикористані резерви Тернопілля
Ситуація, яка склалася в м'ясопереробній промисловості України, відбилася певною мірою і на господарствах Тернопільщини. Чисельність поголів'я худоби усіх категорій в господарствах, в порівнянні з І півріччям 2008 року, зменшилася на 4762 голів. Якщо сільськогосподарські підприємства зменшили поголів'я тварин на 1132 голів, то господарства населення на 3630 голів. Здавалось би, розведення домашньої худоби на продаж — єдиний спосіб вижити для селян, але тут спрацьовує правило: люди пенсійного віку не можуть утримувати тварин, а молоде покоління не зацікавлене у їх вирощуванні. Якщо взяти поголів'я ВРХ, дрібної рогатої худоби та коней за останні 5 років — воно суттєво скоротилося. А ось поголів'я свиней збільшилося як у с/г підприємствах на 35 тисяч голів, так і в господарствах населення на 6,5 тисяч голів. Якщо взяти птахівництво області, то поголів'я птиці за п'ять років не збільшилося, а ось за І півріччя 2009 року воно виросло на 1 млн. голів. За 6 місяців цього року вироблено 208,6 млн.штук яєць.
В нашу область імпортується до 70% м'яса різної категорії. Основні обсяги імпорту свинини надходять з Голландії, Польщі, Угорщини, Бразилії, а м'ясо яловичини — зі США, Голландії.
четвер, 6 серпня 2009 р.
В некоторых марках сгущенки нашли диоксид титана
Два протестированные образца содержали растительные жиры, "которые не вредят здоровью, но их не должно бить в классическом сгущенном молоке". В "Бахмачконсервмолоко" было обнаружено 81,6% немолочного жира, в "Вариаторе" – 81,1%.
В сгущенках марок "Омка" и "Білики" был обнаружен краситель - диоксид титана Е171. "Организм человека усваивает незначительную часть титана, но в мире не прекращаются споры о возможной способности диоксида титана вызывать рак. Кроме того, никто не знает, использовали для сгущенки пищевой диоксид титана или химический, который идет на производство красок и эмалей", - пояснил Безрукий.
Продукция марки "Білики" содержала сразу три синтетических сахарозаменителя: ацесульфам калия Е950, аспартам Е951 и сахарин Е954. "Такой продукт нельзя давать детям до 7 лет. Мы считаем, что это уже преступление – производить продукцию с подсластителями, которые прямо запрещены детям, и не указывать этого", - сказал эксперт.
вівторок, 4 серпня 2009 р.
Як виявити, чи нітратний кавун
Якщо ж поласувати кавуном, ну, дуже хочеться, вміст нітратів можна перевірити наступними чином: уважно придивитися до плоду, у «нітратного» кавуна м`якоть інтенсивно червоного кольору з легким фіолетовим відтінком, а волокна, які йдуть від серцевини до скоринки, не білі, як у хороших кавунів, а жовтуваті. Якщо ви разітрете шматочок кавуна в склянці води, вона повинна просто помутніти. Це означає, що плід добрий. Якщо почервоніла або порозовіла — перед вами ягода, перегодована нітратами. Розрізати кавун, оглянути зріз: у «шкідливого» поверхня зрізу гладка, у хорошого — крупинчаста.
Український бізнес ресурс
неділя, 2 серпня 2009 р.
Не тільки пальмова олія... Україна посідає 11 місце в світі з виробництва молока. та якого?
Проблеми і перспективи українського молока
Якщо судити з висловлень наших високих чиновників, політиків та деяких повідомлень преси, то може скластися враження, що в нашій країні молочну галузь уже поховали, корови «пішли під ніж», а молоко, сири та іншу продукцію, яка ще є на полицях магазинів, роблять виключно з імпортного сухого молока та пальмової олії. Зрозуміло, не все так погано в нашій батьківщині. І корови дояться, і далеко не всі виробники фальсифікують продукти. Понад те, у контексті світового ринку молока перспективи розвитку молочної галузі в Україні за певних умов видаються дуже навіть оптимістичними. Щорічне світове збільшення виробництва молока становить 1,3%, щоправда — попит зростає набагато швидше: на 3—4%. До 2012 року фахівці Source Zenith International прогнозують підвищення попиту на 10%, зокрема на тверді сири — на 39, морозиво — на 30, йогурту — на 21%.
Україна сьогодні посідає 11-ту позицію серед основних світових виробників молока та молочної продукції за обсягами виробництва молока (близько 12 млн. тонн) і 20-ту — за випуском молочних продуктів. Країна має активний торговий баланс, хоча, на відміну від Білорусі, яка посідає четверте місце за обсягами молочного експорту, ми лише на 15-му. Проте це не заважає нашим молочникам добре заробляти на експорті. За даними досліджень IFCN Dairy report 2008, собівартість українського молока одна з найнижчих у світі: третє місце після Аргентини та Білорусі. Водночас у нас один із найнижчих у світі показників продуктивності праці. Низька ефективність виробництва є, мабуть, головною проблемою молочної галузі в Україні. Проте існує ще й серйозне питання якості.
Якість і кількість
Серйозність проблеми якості наочно демонструє паніка серед молочників, яка спалахнула недавно внаслідок оприлюднення проекту технічного регламенту виробництва молока, розробленого Мінагрополітики в рамках гармонізації законодавства України і ЄС. У документі пропонується зобов'язати переробників використовувати тільки молоко із загальним бактеріальним осіменінням 100—500 тис. мікроорганізмів на куб. см. Цим параметрам, відповідно до чинних вітчизняних стандартів, відповідає тільки молоко сорту екстра, вищого та першого сорту. Проте у 2008 році сільгоспвиробники виробили всього 0,2% молока сорту екстра і 28,2% молока першого сорту.
Понад 70% молока не відповідають сьогодні європейським стандартам ні за складом, ні за бактеріальною безпекою. Це не тільки заважає налагодити повноцінний експорт до Європи та інших розвинених країн, а й істотно позначається на внутрішньому ринку. Без якісної сировини неможливо виробити високоякісну продукцію. Це стосується не тільки мікробіологічної чистоти молока, а й його фізико-хімічних показників, що також невисокі. Так, низька масова частка білка в молоці призвела до того, що без додаткових технологічних прийомів — введення сухого молока, білкових концентратів та стабілізуючих добавок — неможливо отримати кисломолочні продукти потрібного складу і консистенції. Технологічна потреба викликала повсюдне використання немолочних інгредієнтів, які загалом негативно позначилися на якості вітчизняних молочних продуктів і підірвали авторитет українських молочників. Вийти з цієї ситуації можна, лише істотно підвищивши якість шляхом упровадження прогресивних технологій, сучасного устаткування і систем контролю якості.
Чисті переваги
Не дивно, що навіть у пік сезону споживання морозива, що збігається з піком виробництва молока, споживач нерідко не може знайти справді натурального продукту. Як кажуть, читайте етикетки, адже за гарною упаковкою та задовільним смаком часто ховається продукт, у якому взагалі немає натурального молока. Не в кожного виробника є можливість закуповувати високоякісне незбиране молоко — інгредієнт, без якого морозиво перетворюється на сурогат.
Керівник відділу закупівель компанії «МакДональдз Україна» Андрій Мугуєв вважає, що «основними перевагами морозива, яке пропонують відвідувачам ресторани «МакДональдз», є: його свіжість, оскільки воно готується перед самим продажем; натуральність — морозиво має молочну основу й не містить рослинних жирів та води, а також чистота — продукт виготовляється в асептичних умовах, без додавання будь-яких консервантів». Ще важливіша перевага — контроль усього ланцюжка виробництва.
Можливість дотримуватися одного зі своїх головних принципів — суворого контролю якості продукції на всіх етапах виробництва морозива — компанія «МакДональдз» здобула завдяки співробітництву з Білоцерківським молочним комбінатом (БМК). Комбінат був побудований наприкінці 2007 року, із самого початку зводився з дотриманням усіх останніх директив Євросоюзу з безпеки та якості, а також обладнувався новітнім устаткуванням від найкращих європейських виробників, що дозволяє сьогодні впроваджувати найновіші інноваційні технології виробництва молочної продукції та забезпечувати її якість і безпеку.
На БМК впроваджено міжнародну систему безпеки харчової продукції HACCP (Hazard analysis and critical control points — «Аналіз ризиків і критичних контрольних точок»), яка визнана однією з найнадійніших у світі й відповідає вимогам компанії «МакДональдз» до контролю безпеки та якості.
Стати господарями в себе вдома
Голова ради директорів компанії «Терра Фуд» Вадим Чагаровський повідомив журналістам, що БМК, який належить цій компанії, повністю забезпечує молочними сумішами для морозива та коктейлів усі ресторани «МакДональдз» в Україні, Білорусі, Молдові та Грузії. Найближчим часом комбінат має намір розпочати експорт цієї продукції й до Росії.
«Під час виготовлення сумішей для «МакДональдза» здійснюється процес стерилізації методом ультрависокотемпературної обробки молока (+135°C) з допомогою сучасної технології — процесу інфузії — впорскування продукту в інфузійну камеру з парою і витримкою впродовж трьох секунд, — розповів пан Чагаровський. — Завдяки цьому максимально зберігаються корисні поживні речовини та мікроелементи молока».
Однак виробництво сумішей для фаст-фуду є хоч і стратегічним, але далеко не основним напрямом роботи комбінату. Сьогодні БМК виробляє суцільномолочну продукцію під ТМ Milklife, «Біла лінія», Premialle, яка за десять місяців уже встигла сподобатися споживачам і завоювати свою нішу на ринку. «БМК — чи не найновіше й найбільш високотехнологічне виробництво суцільномолочної продукції в Європі, — заявив
В.Чагаровський. — Комбінат, до речі, подав заявку на проведення інспекції представниками Єврокомісії. Підтвердження європейцями високого рівня нашого виробництва для нас питання іміджу. Проте ми не ставимо сьогодні за мету орієнтувати комбінат на експорт. Нам на своєму ринку потрібно стати господарями. Сьогодні в Україні представлені чотири французькі, дві російські молочні компанії, причому не маленькі, а мультинаціональні. Якщо ми, українці, й далі так господарюватимемо, від України залишиться тільки назва. А ситуацію ще можна й потрібно переломити. Насамперед поліпшуючи якість. Компанія «Терра Фуд» має намір наприкінці 2010 року розпочати будівництво ще двох молокопереробних підприємств у Східному та Західному регіонах України. Вона вже купила земельні ділянки під будівництво. Потужності кожного з підприємств плануються на рівні 300 тонн молока на добу. Інвестиції в будівництво одного підприємства оцінюються на рівні 30 млн. дол., термін окупності — близько п'яти років. При цьому будувати ферми компанія не планує. Ми інвестуватимемо в ціну молока. І постачальникам буде цікаво поліпшувати і якість, і обсяги молока».
Вільні корови
Перспективні приклади такої стратегії вже є. Молочний комплекс ВАТ «Терезино» (Білоцерківський район) відомий як зразково-показова ферма. Тут докладено чимало зусиль і вкладено чималі кошти в будівництво, устаткування та облаштування виробництва. Господарство має майже 4 тис. га землі та молочно-товарну ферму, де безприв'язно на моногодуванні утримує тисячу голів великої рогатої худоби, — це корови високопродуктивних молочних порід вітчизняної та зарубіжної селекції. Для них побудовано три просторі відкриті приміщення, в яких вони утримуються безприв'язно й вільно, доїльний зал типу «Паралель» на 32 місця і два міксери для роздачі кормів від компанії DeLaval.
Ферма має закритий цикл виробництва: на її території розміщено комбікормовий завод компанії Buschhoff потужністю до 30 тонн комбікорму за зміну, зерносушильний комплекс ємністю близько 7 тис. тонн зерна і біогазова установка Lipp для переробки гною на тепло, електрику та газ.
«Корів доїмо двічі на день. Надій за минулий рік становив у середньому близько 8,5 тис. л молока від однієї корови, або 15 тонн на день, — розповіла менеджер молочно-товарної ферми Оксана Жадан. — Зараз здаємо молоко виключно на БМК. Молоко відповідає вищій категорії якості — сорту екстра — як за кількістю соматичних клітин і бактеріального забруднення, так і за складом (сухих речовин понад 12,2%)».
За словами Оксани Жадан, корови в «Терезино» дають потомство й демонструють високі надої мінімум п'ять років. Голландські рекордсменки, як відомо, підтримують свою форму вдвічі менше. В цьому ми європейців уже перегнали. Сподіватимемося, що й в інших питаннях українцям вистачить розуму та працьовитості, і ми не втратимо національну молочну галузь.
Автор: Артур ФЕДОРЧУК
Copyright © 1994-2009. «Дзеркало тижня» Всi права захищенi.
Використання матеріалів «Дзеркала тижня» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на «Дзеркало тижня».
№ 28 (756) 1 — 7 серпня 2009 http://www.dt.ua/2000/3993/66768/